Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Підприємства щодо можливості перебування на спрощеній системі оподаткування при здійсненні торгівлю мастильними матеріалами (моторними оливами), та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.
У своєму зверненні Підприємство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи та планує здійснювати оптову та роздрібну торгівлю мастильними матеріалами (моторними оливами), які не є підакцизними товарами в ємностях до 20 літрів або 20 літрів або більше 20 літрів.
Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
Щодо першого - четвертого питання.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).
Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою1 розділу XIV Кодексу.
До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункту 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).
Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.
Зокрема, відповідно до підпункту третього підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин).
Методологічні основи та пояснення до позицій національного класифікатора ДК 009:2010 «Класифікації видів економічної діяльності» (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджено наказом Державного комітету статистики України від 23.12.2011 № 396 (далі – Наказ № 396).
Класифікатором КВЕД-2010 визначено види господарської діяльності, які належать до класу 47.30 "Роздрібна торгівля пальним" включає:
роздрібну торгівлю паливом для автотранспортних засобів і мотоциклів;
роздрібну торгівлю паливом для автотранспортних засобів через мережу автозаправних станцій.
Цей клас також включає:
роздрібну торгівля мастильними матеріалами й охолоджуючими рідинами для автотранспортних засобів.
Клас 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами» включає:
- оптову торгівлю паливом, мастильними матеріалами, оливами:
деревним вугіллям, кам'яним вугіллям, коксом, паливною деревиною, нафталіном
сирою нафтою, дизельним паливом, бензином, пальним, пічним паливом, гасом
скрапленим нафтовим газом, бутаном і пропаном
мастильними матеріалами, очищеними нафтопродуктами.
Нормами Кодексу заборонено використання спрощеної системи оподаткування суб’єктами господарювання, які здійснюють торгівлю підакцизними товарами (зокрема, крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів).
Відповідно до підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Кодексу підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно УКТ ЗЕД, на які Кодексом встановлено ставки акцизного податку.
Згідно із підпунктом 14.1.1411 пункту 14.1 статті 14 Кодексу пальне - нафтопродукти, скраплений газ, паливо моторне альтернативне, паливо моторне сумішеве, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, інші товари, зазначені у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
Приналежність товару до підакцизного товару визначається відповідністю коду та опису товару згідно з УКТ ЗЕД коду та опису товару, зазначеному у пункті 215.3 статті 215 Кодексу, а до пального – відповідністю коду та опису товару згідно з УКТ ЗЕД коду та опису товару, зазначеному в підпункті 215.3.4 пункті 215.3 статті 215 Кодексу.
Отже, у випадку, якщо код згідно з УКТ ЗЕД та опис товару, реалізацію якого планує здійснювати Підприємство не відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД та опису товару, зазначеному у пункті 215.3 ст. 215 Кодексу, такий товар не є підакцизним.
Враховуючи вищевикладене, юридична особа - платник єдиного податку може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та здійснювати діяльність з продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, або 20 літрів або більше 20 літрів за умови, що товар не є підакцизним, а саме код згідно з УКТ ЗЕД та опис товару не відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД та опису товару, зазначеному у пункті 215.3.4 пункті 215.3 статті 215 Кодексу при дотриманні таким суб’єктом господарювання усіх інших вимог, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу.
Разом з цим, у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку (крім платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів)), платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності (підпункт 7 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).
Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |