Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 08.09.2025 р. № 4822/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ, яке є платником єдиного податку без нарахування ПДВ, планує перейти на загальну систему оподаткування та зареєструватися як платник ПДВ. ТОВ планує здійснювати велику кількість операцій купівлі товарів, такі операції з окремими постачальниками будуть розглядатися як ритмічні поставки. На практиці постачальники роблять арифметичні помилки  в зведених податкових накладних (у графі 6 та графі 7 розділу Б), в результаті яких загальна сума операцій з постачання товарів (кількість та/або вартість) не відповідають даним у зведеній податковій накладній. Для виправлення такої помилки постачальники складають розрахунки коригувань кількісних і вартісних показників до накладної (далі – розрахунки коригування) (здійснюється одночасна зміна кількості товару та його вартості). З урахуванням цього ТОВ має податкову накладну, яка містить помилку, та розрахунок коригування до неї.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

в якому звітному (податковому) періоді у ТОВ виникає право на податковий кредит, якщо постачальник виправив арифметичні помилки, допущені ним у зведених податкових накладних, шляхом складання розрахунку коригування у разі одночасної зміни кількості товару та його вартості?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 із змінами і доповненнями (далі –             Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до пункту 201.4 статті 201 розділу V ПКУ платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця;

покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ документами, платник податку несе відповідальність відповідно до ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 21 Порядку № 1307 у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань, а також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, відповідно до статті 192 розділу V ПКУ, або у разі коригування сум податкових зобов'язань відповідно до підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ постачальник (продавець) товарів/послуг складає розрахунок коригування за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Відповідно до підпунктів 4 та 5 пункту 16 Порядку № 1307 дані щодо кількості (об'єму, обсягу) постачання товарів/послуг вносяться до графи 6 розділу Б податкової накладної, дані щодо ціни постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ - до графи 7, яка заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено законодавством.

Зважаючи на положення пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ, а також пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6  статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, податкова накладна, у якій невірно зазначено показники «ціна» та / або «кількість (об’єм, обсяг)» товарів/послуг, що є обов’язковими реквізитами податкової накладної, є такою, що складена з порушенням норм ПКУ, не відповідає первинним документам, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, отже не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.

Помилки, допущені у графі 6 (кількість (об'єм, обсяг)) та / або 7 (ціна постачання одиниці товару / послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) розділу Б податкової накладної призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником на дату виникнення податкових зобов'язань складено податкову накладну.

Таким чином, у ситуації, описаній у зверненні, для виправлення помилки у графі 6 (кількість (об’єм, обсяг)) та / або 7 (ціна постачання одиниці товару / послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) податкової накладної, платнику - постачальнику необхідно:

на дату виникнення помилки скласти розрахунок коригування з метою виведення в нуль її показників, а також скласти за операцією з постачання товарів/послуг датою виникнення податкових зобов’язань нову податкову накладну, в якій зазначити правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов'язань продавця.

Після реєстрації в ЄРПН такої нової податкової накладної, показники якої виповідатимуть даним первинних (бухгалтерських) документів, ТОВ матиме право на її підставі включити суми ПДВ до податкового кредиту (з урахуванням терміну, встановленого пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПКУ, та за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту).

Водночас ДПС зазначає, що будь-який платник податків (у тому числі постачальник, яким у ситуації, описаній у зверненні, складено зведену податкову накладну за операцією з постачання товарів) у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу в порядку, визначеному статтею 52 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, для отримання індивідуальної податкової консультації з питань практичного використання норм ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).