Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2025 р. № 4834/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (         )   щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.  

У своєму зверненні платник зазначила, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у необхідності повернення їй, як спадкоємиці, надміру сплачених грошових зобов’язань з єдиного податку її чоловіка, фізичної особи – підприємця (          ) (спадкодавця), який помер 12.07.2024.

У зв’язку з викладеним, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питань:

1. Який порядок, строки, обсяги документів для звернення до органів ДПС з метою повернення успадкованої суми надміру сплаченого єдиного податку з фізичних осіб (18050400)?

2. Чи регламентовано вимогами статті 43 Кодексу право спадкоємця на звернення за формою заяви F1302002?

3. Чи вірно буде в заяві за формою F1302002 в реквізиті «податковий номер платника та серія і номер паспорта» зазначити власні дані, як спадкоємиці?

4. Чи можливе звернення у довільній формі з урахуванням відсутності необхідних реквізитів (відомості про померлу особу (спадкодавця), відомості про заявника (спадкоємця))?

5. Чи достатнім підтвердженням права спадкоємця на повернення в межах статті 43 Кодексу буде процесуальний нотаріальний акт – свідоцтво про право власності за законом?

Щодо першого – п’ятого питань

Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця у зв’язку з її смертю або оголошенням її померлою (крім випадку, якщо відомості про смерть містяться в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян) подається копія свідоцтва про смерть фізичної особи (пункт 2 частини четвертої статті 18 Закону України від 15 травня 2003 року
№ 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (зі змінами)).

Пунктом 11.18 розділу ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (зі змінами), зареєстрованим  в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за
№ 1562/20300 (зі змінами) (далі – Порядок № 1588), передбачено, що підставою для зняття фізичної особи – підприємця з обліку у відповідному контролюючому органі є відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення у разі її смерті або оголошення її померлою.

Отже, територіальний орган ДПС знімає з податкового обліку фізичну
особу – підприємця після проведення всіх процедур, визначених у Порядку
№ 1588. Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця.

Відповідно до частини першої статті 1216 Цивільного кодексу України
(далі – ЦКУ) спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (частина перша статті 1218 ЦКУ).

Згідно з частиною другою статті 1220 ЦКУ часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя
статті 46 ЦКУ).

З урахуванням статті 1222 ЦКУ спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Спадкоємцями за заповітом можуть бути юридичні особи та інші учасники цивільних відносин (стаття 2 ЦКУ).

На виконання вимог статті 1223 ЦКУ право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦКУ.

При цьому, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (частина перша статті 1258 ЦКУ). Черги спадкоємців визначено
статтями 1261, 1262, 1263, 1264, 1265 ЦКУ. Документом, що підтверджує розмір частки у спадщині, є  свідоцтво про право на спадщину.

Отже, за умов, визначених ЦКУ, спадкоємці за заповітом і за законом отримують від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), обов’язки та права, у тому числі щодо помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань спадкодавця.

Разом з цим, умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені встановлено статтею 43 Кодексу. Згідно з вказаною статтею Кодексу помилково та/або надміру сплачені грошові зобов’язання підлягають поверненню виключно платнику податків. 

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з Кодексом.

Згідно з пунктом 43.1 статті 43 Кодексу помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Пунктом 43.2 статті 43 Кодексу визначено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Підпунктом 97.4.4 пункту 97.4 статті 97 Кодексу встановлено, що стосовно фізичної особи, яка померла або визнана судом безвісно відсутньою або оголошена померлою чи визнана недієздатною, особою, відповідальною за погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платника податків, є особи, які вступають у права спадщини. Статтею 99 Кодексу визначено порядок виконання грошових зобов’язань та/або погашення податкового боргу фізичної особи - підприємця у разі її смерті або визнання безвісно відсутньою.

З урахуванням пункту 43.3 статті 43 Кодексу обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

На виконання пункту 43.4 статті 43 Кодексу, пункту 2 розділу ІІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 11.02.2019 № 60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції
України 08.04.2019 за № 370/33341 (зі змінами), заяву платник податків має подати до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми у довільній формі, зазначивши назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім’я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

.