Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 09.09.2025 р. № 4840/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Адвокатського об'єднання в межах надання правничої допомоги клієнту стосовно оподаткування ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Установа на підставі договору про закупівлю придбав у Постачальника товар імпортного походження. Ціна товару в договорі вказана без ПДВ. На дату здійснення господарської операції з постачання товару Постачальник не був зареєстрований як платник ПДВ, відповідно, у видатковій накладній ціна товару вказана без ПДВ.

 При проведенні судової товарознавчої експертизи експерти здійснили детальний аналіз ринкових цін та зробили висновок про виключення з ринкової вартості аналогічних товарів, що постачаються неплатником ПДВ, суми ПДВ у розмірі 20 відс.

Представник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи включається ПДВ до вартості товару у випадку, якщо покупець не є платником ПДВ, а постачальник зареєстрований як платник ПДВ;

2) чи може бути зменшено ціну товару на суму ПДВ постачальником – платником ПДВ при постачанні товару неплатнику ПДВ;

 3) чи включається до собівартості та ринкової вартості товару сума ПДВ, сплачена особою – імпортером, яка не зареєстрована як платник ПДВ, при митному оформленні товару;

4) чи є коректним виокремлення ПДВ у складі ціни імпортованого товару, запропонованої неплатником ПДВ;

5) чи є правомірним при визначення ринкової вартості імпортованого товару, що постачається неплатником ПДВ, вирахування суми ПДВ у розмірі 20 відс. з ринкової ціни аналогічних товарів, що реалізуються платниками ПДВ, з метою приведення ціни до рівня «без ПДВ»;

6) в якому випадку із вартості імпортованого товару може бути вирахувано суму ПДВ для визначення його ринкової вартості?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи укладення договорів купівлі-продажу регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). Зокрема, статтями 655 і 656 ЦКУ визначено, що  за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому. До договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад регулюються Законом України від 25 грудня 2025 року № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922), частиною першою статті 1 Закону № 922 якого визначено, що договір про закупівлю ­– це господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПКУ визначено, що звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено ПКУ. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 ПКУ.

У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.

Якщо під час здійснення операції обов’язковим є проведення оцінки, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни для цілей оподаткування.

Під час проведення аукціону (публічних торгів) звичайною вважається ціна, яка склалася за результатами такого аукціону (публічних торгів), обов’язковість проведення якого передбачено законом.

Згідно з підпунктом 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПКУ ринкова ціна – ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах.

Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ податок на додану вартість – непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» – «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України; ввезення товарів на митну територію України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ). При цьому продаж (реалізація) товарів – це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ ставки ПДВ встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах:

а) 20 відсотків;

б) 0 відсотків;

в) 7 відсотків за операціями, визначеними у підпункті «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ;

г) 14 відсотків за операціями, визначеними у підпункті «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ.

Статтею 194 розділу V ПКУ визначено, що операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування ПДВ, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті «а» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, яка є основною.

Податок становить 20 відсотків, 7 і 14 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 розділу V ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 статті 183 розділу V ПКУ.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів ДПС інформує.

Щодо питань 1 – 6

Операція особи – платника ПДВ з постачання товару покупцю (як платнику ПДВ, так і неплатнику ПДВ) є об’єктом оподаткування ПДВ, а отже ціна такого товару (ціна продажу) визначається з урахуванням ПДВ.

Водночас, якщо операція з постачання товару здійснюється постачальником – неплатником ПДВ, то така операція не буде об’єктом оподаткування ПДВ та, відповідно, ціна такого товару визначається без ПДВ.

Додатково слід зазначити, що ставка ПДВ встановлюється від бази оподаткування ПДВ. Сума ПДВ, яка нараховується при здійсненні операції з постачання товарів/послуг, обчислюється, виходячи із встановленої ПКУ ставки, яка за своєю сутністю являє собою відповідний відсоток від бази оподаткування ПДВ. При цьому, ПДВ додається до ціни товарів/послуг, а не вираховується із такої ціни.

Питання формування вартості (собівартості), а також ринкової вартості товару не належать до компетенції ДПС.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами)).

Отже, з питання формування собівартості товару, зокрема щодо відображення у бухгалтерському обліку витрат, пов’язаних зі сплатою ПДВ при митному оформленні товарів імпортером – неплатником ПДВ, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

З метою отримання переліку офіційних джерел, які містять інформацію про ринкові ціни, платник податку може звернутися до:

Міністерства економіки України як до головного органу у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує, зокрема, формування та реалізацію державної цінової політики та формування державної політики з контролю за цінами;

виробників офіційної статистики – органів державної статистики та інших державних органів, уповноважених законом здійснювати виробництво і поширення офіційної державної статистичної інформації, які складають національну статистичну систему відповідно до Закону України від 16 серпня 2022 року № 2524-IX «Про офіційну статистику» зі змінами.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).