Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.09.2025 р. № 4864/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи та в межах компетенції повідомляє наступне.

Платник податків у зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків та планує здійснювати діяльність за КВЕДами:

59.13 «Розповсюдження кіно- та відеофільмів, телевізійних програм»,

73.11 «Рекламні агентства»,

73.12 «Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової            інформації»,

73.20 «Дослідження кон’юнктури ринку та виявлення громадської            думки»,

47.91 «Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового            замовлення або через мережу Інтернет»,

70.21 «Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю»,

63.91 «Діяльність інформаційних агентств»,

60.20 «Діяльність у сфері телевізійного мовлення»,

63.99 «Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.»,

59.11 «Виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм»,

74.20 «Діяльність у сфері фотографії»,

82.30 «Організування конгресів і торговельних виставок»,

85.59 «Інші види освіти, н. в. і. у.»,

46.42 «Оптова торгівля одягом і взуттям»,

18.13 «Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних

           послуг»,

59.12 «Компонування кіно- та відеофільмів, телевізійних програм»,

18.12 «Друкування іншої продукції»,

74.10 «Спеціалізована діяльність із дизайну»,

13.30 «Оздоблення текстильних виробів».

У своїй діяльності платник податку планує отримувати безготівкову  оплату за надані послуги з використанням Монобаза, або Base by Monobank,
це сервіс, який надає можливість авторам контенту та підприємцям отримувати донати та створювати підписки на регулярні платежі від аудиторії, використовуючи їхні підприємницькі рахунки.

Це український аналог таких сервісів, як Patreon або Buy Me a Coffee,
але з прив’язкою до банку та можливістю виведення коштів безпосередньо
на підприємницькі рахунки.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право блогер, зареєстрований як фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи, приймати добровільні внески (донати) на розрахунковий рахунок, відкритий для здійснення  підприємницької діяльності?

2. Донати, які надходять на підприємницькій рахунок платника податків є доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи та оподатковуються за ставкою 5 відсотків, чи є доходом фізичної особи та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором за ставкою 5 відсотків?

3. Чи потрібно фіскалізувати безготівкову оплату, що надходить на підприємницькій рахунок платника податків за надані послуги відповідно до вищезазначених КВЕДів?

Щодо першого питання

Статтею 64 Закону України від 30 червня 2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) передбачено відкриття банками та небанківськими надавачами платіжних послуг рахунків резидентам України, зокрема, фізичним особам – підприємцям.

Порядок відкриття надавачам платіжних послуг фізичним особам – підприємцям, визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29 липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162).

Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розділу 1 Інструкції № 162).

Згідно з п. 24 розділу 1 Інструкції № 162 за поточними рахунками, що відкриваються банками клієнтам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, з урахуванням особливостей, визначених Законом
№ 1591 та в п. 24 розділу I Інструкції № 162.

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб –резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Водночас контроль за дотриманням учасниками платіжного ринку законів України та нормативно-правових актів Національного банку України, що регламентують порядок проведення платіжних операцій, та застосування відповідних заходів впливу, передбачених законодавством, здійснює Національний банк України (ст. 77 Закону № 1591).

Таким чином, з питання щодо використання фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку поточного рахунку, відкритого для здійснення підприємницької діяльності, для отримання добровільних  переказів («Донатів») доцільно звернутися до Національного банку України.

Щодо другого питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1
розділу XIV Кодексу.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акту приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Водночас відповідно до інформації з відкритих джерел «Донат» – це благодійний внесок, дар, пожертва особи на певну потребу.

Таким чином, оскільки дохід у вигляді «Донатів», який буде надходити на розрахунковий рахунок фізичної особи – підприємця, не пов’язаний з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг таким підприємцем на користь платників податків, тобто у розумінні Кодексу не може вважатися господарською діяльністю, то такий дохід не включається до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, але оподатковується за загальними правилами, встановленими
розділом IV Кодексу для платників податку – фізичних осіб.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1
ст. 163 Кодексу);

іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків, визначено ст. 165 Кодексу.

Крім того, звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема:

інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Особливості оподаткування іноземних доходів визначено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об'єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Щодо питання третього

Класифікація видів економічної діяльності (далі – КВЕД) затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 «Про затвердження та скасування національних класифікаторів».

Наявність того чи іншого КВЕДу не спричиняє жодних правових наслідків, не є визначальним не тільки для обов’язку застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО), а й для створення інших прав та обов’язків,
є лише статистичним інструментом для впорядкування економічної інформації.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у ст. 3 Закону № 265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків,
а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єктів господарювання, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належать, зокрема, встановлене п. 14 ст. 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги
у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Водночас право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в
п. 14 ст. 9 Закону № 265.

Враховуючи викладене, за умови проведення розрахунків за надані послуги, виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, застосування РРО / ПРРО
для фізичної особи – підприємця не є обов’язковим, незалежно від наявності того чи іншого КВЕДу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

___________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.