Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.09.2025 р. № 4897/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення дочірнього підприємства (далі – Підприємство) щодо окремих питань з виробництва та продажу електричної енергії платниками, які перебувають на спрощеній системі оподаткування, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство повідомило, що є платником єдиного податку четвертої групи та має намір придбати обладнання для виробництва електричної енергії з відновлюваних джерел, зокрема шляхом встановлення сонячних панелей. Заплановано укладання договору з оператором системи розподілу щодо передачі надлишкової енергії до мережі та отримання оплати за неї відповідно до умов зеленого тарифу, як активний споживач згідно з Законом України від
13 квітня 2017 року № 2019 «Про ринок електричної енергії» (далі –
Закон № 2019). Електрична енергія, яка споживається Підприємством, використовується у власній діяльності, до мережі передаватиметься виключно надлишкова електроенергія, що утворюється в результаті виробництва з відновлюваних джерел.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи призведе продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» (у межах договору з оператором системи розподілу як активний споживач, що передає до мережі надлишкову електроенергію, вироблену з відновлюваних джерел, до порушення умов перебування платником єдиного податку четвертої групи, зокрема в частині:

• відповідності видам діяльності, дозволеним для платників єдиного податку четвертої групи;
• обмежень, передбачених Кодексом щодо таких платників?

2. У випадку, якщо здійснення вищезазначеної діяльності (передача та продаж надлишкової електроенергії за «зеленим тарифом») може привести до втрати статусу платника єдиного податку четвертої групи, надати:

• детальне обґрунтування такої правової позиції;
• посилання на відповідні норми Кодексу;
• альтернативні варіанти правомірного здійснення зазначеної діяльності, які не призведуть до втрати статусу платника єдиного податку четвертої групи?  

 

Щодо першого – другого питань

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею - продажем, постачанням електричної енергії, визначає та регулює Закон № 2019.

Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Разом з тим, згідно статті 30 Закону № 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» від 20 лютого 2003 року № 555-IV механізм самовиробництва - схема підтримки активних споживачів, призначена для власного споживання електричної енергії, за якою відбувається взаєморозрахунок вартості обсягу відпуску електричної енергії в електричну мережу генеруючими установками таких споживачів та вартості обсягу відбору ними електричної енергії з електричної мережі, з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії.

Учасник ринку електричної енергії - виробник електричної енергії, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому Законом № 2019 (пункт 96 частини першої статті 1 Закону № 2019).

Виробник електричної енергії - це суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії (пункт 10 частини першої статті 1 Закону
№ 2019).

Постачальник універсальної послуги - визначений відповідно
Закону № 2019 електропостачальник, який виконує зобов'язання щодо надання універсальної послуги.

Електропостачальник - це суб'єкт господарювання, який здійснює продаж електричної енергії за договором постачання електричної енергії споживачу.

Універсальна послуга - це постачання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам, що гарантує їхні права бути забезпеченими електричною енергією визначеної якості на умовах, визначених відповідно до цього Закону, на всій території України (пункти 30, 67, 93 частини першої
статті 1 Закону № 2019).

Активний споживач - споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу (як до, так і після переходу до замовника за енергосервісним договором права власності на майно, утворене (встановлене) за енергосервісним договором), що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію, та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є його основною господарською або професійною діяльністю (пункт 3² частини першої статті 1 Закону № 2019).

Частиною першою статті 58¹ Закону № 2019 визначено, що споживач, зокрема набуває статусу активного споживача, одночасно з укладенням договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, що є додатком до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Абзацом 8 частини першої статті 58¹ Закону № 2019 визначено, що договір купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва укладається між електропостачальником та активним споживачем, яким встановлено генеруючу установку. Постачання електричної енергії активним споживачам та купівля електричної енергії, відпущеної генеруючими установками таких споживачів в електричну мережу, здійснюються за вільними цінами, крім випадків, визначених законом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до четвертої групи - сільськогосподарські товаровиробники, належать юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків.

Сільськогосподарський товаровиробник - зокрема, юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання (підпункт 14.1.235 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 291.5¹  статті 291 Кодексу встановлено перелік обмежень для платників єдиного податку четвертої групи.

Відповідно до підпункту 291.5¹.2 пункту 291.5¹ статті 291 Кодексу не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи суб'єкти господарювання, зокрема, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (за умови, що дохід від реалізації такої енергії не перевищує 25 відсотків доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) такого суб'єкта господарювання).

Відновлювані джерела енергії — це джерела вітрової, сонячної, геотермальної енергії, енергії хвиль та припливів, гідроенергії, енергії біомаси, газу з органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, біогазів (підпункт 14.1.29 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Отже, платнику єдиного податку четвертої групи не заборонено здійснювати операції із реалізації підакцизних товарів, зокрема, виробленої електричної енергії.

Якщо діяльність Підприємства з виробництва підакцизних товарів підпадає під зазначені у підпункті 291.5¹.2 пункту 291.5¹ статті 291 Кодексу виключення із діяльності з виробництва підакцизних товарів, то Підприємство може бути платником єдиного податку четвертої групи.

Разом з тим, особливістю набуття статусу платника єдиного податку четвертої групи є відповідність частки сільськогосподарського товаровиробництва вимогам чинного законодавства.

Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджена наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» (далі – Розрахунок).

Відповідно до Розрахунку частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається як співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, продуктів її переробки (крім підакцизних товарів) до скоригованого доходу сільськогосподарського товаровиробника. При складанні Розрахунку сільськогосподарські товаровиробники керуються даними бухгалтерського обліку.

Загальна сума доходу підприємства визначається відповідно до вимог НП(С)БО №15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Таким чином, сума доходу від реалізації електричної енергії з відновлюваних джерел енергії не включається до доходу сільськогосподарського товаровиробника (рядок 1 Розрахунку), а включається да загальної суми доходу сільськогосподарського товаровиробника (рядок 2 Розрахунку).

Оскільки частка сільськогосподарського товаровиробництва визначається шляхом співвідношення суми доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, до його скоригованого доходу, включення до складу загального доходу сільськогосподарського товаровиробника суми доходу від реалізації електричної енергії вплине на розмір частки сільськогосподарського товаровиробництва та відповідно на отримання або підтвердження статусу платника єдиного податку.

 

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).