Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.09.2025 р. № 4928/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення ТОВ ….. щодо практичного застосування норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомив, що у жовтні 2024 року юридична особа придбало земельну ділянку у фізичної особи та отримало право власності на неї. При виплаті доходу фізичній особі утримало податок на доходи фізичних осіб і військовий збір. За мінусом податків виплатило кошти за купівлю земельної ділянки фізичній особі.

В липні 2025 року платник податків уклав розірвання договору купівлі-продажу земельної ділянки. Фактично платник податків повернув земельну ділянку попередньому власнику.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи передбачена операція повернення податків попередньо сплачених по договору купівлі - продажу, чи може платник податків в даному випадку провести операцію сторно на податок на доходи фізичних осіб і військовий збір.  

2. Чи прирівнюється операція розірвання договору купівлі-продажу до операції продажу?

Відповідно до частини першої ст. 655 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому (абзац перший частини першої ст. 656 ЦКУ).

Згідно зі ст. 182 ЦКУ право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Пунктом 1 частини першої ст. 2 Закону України від 01 липня 2004 року
№ 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Речові права на нерухоме майно, об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону № 1952, виникають, змінюються та припиняються з моменту такої реєстрації (ст. 3 Закону № 1952).

Відповідно до частини четвертої ст. 3 Закону № 1952 будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону
№ 1952, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених ст. 28 Закону № 1952, та інших випадках, визначених законом.  .

Разом з цим ст. 651 ЦКУ визначено підстави для зміни або розірвання договору. Зокрема, розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому відповідно до ст. 654 ЦКУ зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 172.4 ст. 172 Кодексу під час проведення операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості між фізичними особами нотаріус посвідчує відповідний договір за наявності електронної довідки про оціночну вартість такого об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості або звіту про оцінку, зареєстрованого відповідно до п. 172.3 ст. 172 Кодексу, та документа про сплату податку до бюджету стороною (сторонами) договору і вносить до Єдиної бази інформацію про ціну договору купівлі-продажу.

Нотаріус щомісяця в порядку, встановленому цим розділом для податкового розрахунку, подає до контролюючого органу за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса інформацію, в якій зазначає відомості про посвідчені ним протягом звітного місяця договори купівлі-продажу (міни) між фізичними особами, включаючи інформацію, яку передбачає податковий розрахунок, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу, в тому числі ціну (вартість) договорів та суму сплаченого податку у розрізі кожного договору.

Разом з тим, одночасно з дією п. 172.4 ст. 172 Кодексу, якщо стороною договору купівлі-продажу, міни чи іншого відсудження об’єкта нерухомого майна, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, подільного об’єкта незавершеного будівництва та від відступлення прав за договором купівлі-продажу неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, щодо якого сплачено частково ціну та зареєстровано обтяження речових прав на користь покупця, є юридична особа чи самозайнята особа, така особа є податковим агентом платника податку щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету податку з доходів, отриманих платником податку від такого продажу (обміну) (п. 172.7
ст. 172 Кодексу).

Згідно з п. 172.6 ст. 172  Кодексу у разі невчинення нотаріальної дії щодо посвідчення договору купівлі-продажу, міни об’єкта нерухомості, неподільного об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта нерухомості, за яким сплачено податок, платник податку має право на повернення надміру сплаченої суми податку на підставі податкової декларації, поданої в установленому порядку, та підтвердних документів про фактичну сплату податку.

Враховуючи викладене, нормами Кодексу не передбачено повернення податку на доходи фізичних осіб та військового збору, який був сплачений під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки, у разі розірвання у майбутньому даного договору.

        Відповідно до п.п. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 Кодекcу продаж (реалізація)              товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Таким чином,  саме по собі укладення та розірвання договорів купівлі-продажу не свідчить про факт здійснення операції продажу безпосередньо юридичною особою.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.