Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення, щодо практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства і в межах компетенції повідомляє наступне.
У своєму зверненні платник податків зазначив, що ТОВ є електропостачальником, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії (згідно постанови НКРЕКП
від 14.03.2018 № 429), та на якого покладено обов’язки постачальника універсальних послуг на території Миколаївської області.
Відповідно до вимог розділу 11.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, ТОВ, як постачальник універсальних послуг здійснює купівлю електричної енергії, вироблену з альтернативних джерел генеруючими установками за механізмом самовиробництва у активних споживачів.
Згідно з умовами п. 1.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії, активним споживачем є споживач, у тому числі приватне домогосподарство, енергетичний кооператив та споживач, який є замовником енергосервісу, що споживає електричну енергію та виробляє електричну енергію та/або здійснює діяльність із зберігання енергії, та/або продає надлишки виробленої та/або збереженої електричної енергії, або бере участь у заходах з енергоефективності та управління попитом відповідно до вимог закону, за умови що ці види діяльності не є професійною та/або господарською діяльністю.
З огляду на вказане, отримати статус активного споживача може будь-який споживач ТОВ, зокрема, фізична особа або фізична особа – підприємець.
Враховуючи приписи п. 4.1 Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої активним споживачами та розрахунків за неї. Затвердженого постановою НКРЕКП від 29.12.2023 № 2651, визначення вартості обсягів відпущеної та відібраної електричної енергії здійснюється за кожну годину доби за цінами, встановленими у відповідні години.
Відповідно до умов п. 4.3 Типової форми договору купівлі-продажу електричної енергії за механізмом самовиробництва, постачальник універсальних послуг в односторонньому порядку здійснює взаємозалік вартості відпуску та відбору електричної енергії з урахуванням вартості послуг з передачі та/або розподілу електричної енергії станом на перший календарний місяць після закінчення розрахункового періоду.
Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість спожитої з мережі електричної енергії перевищує вартість відпущеної електричної енергії, то різниця між вартістю спожитої та відпущеної електрично енергії підлягає сплаті активним споживачем на користь електропостачальника.
Якщо за розрахунковий період (місяць) вартість відпущеної електричної енергії перевищує вартість відібраної електричної енергії з мереж оператора системи, то різниця між вартістю відпущеноюта відібраною електричною енергією зараховується на особовий рахунок активного споживача та підлягає сплаті електропостачальником.
Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:
1. Яка форма розрахунків, відповідно до норм Кодексу, застосовується у разі проведення взаємозаліку, в результаті якого фактично зменшується дебіторська та кредиторська заборгованість обох сторін за договором?
2. Чи необхідно при оподаткуванні доходів фізичної особи застосовувати коефіцієнт, передбачений п. 164.5 ст. 164 Кодексу, до суми, яка погашається шляхом взаємозаліку?
Щодо першого питання
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою –підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування встановлено ст. 177 Кодексу.
Відповідно до п. 177.2 ст. 177 Кодексу об’єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи – підприємця.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності регулюється главою 1 розділу XIV Кодексу.
Відповідно до п. 291.6 ст. 291 Кодексу платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі – готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).
Згідно з п.п. 14.1.10 п. 14.1 ст. 14 Кодексу бартерна (товарообмінна) операція – господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у негрошовій формі в рамках одного договору.
Грошова форма розрахунку - це розрахунок коштами як у готівковій (формі грошових знаків) так і безготівковій формі (записів на рахунках у банках).
Негрошові форми розрахунку - це різні способи погашення взаємних фінансових зобов'язань без використання коштів. До таких розрахунків належать, зокрема, бартерні операції, розрахунки векселями, договір переуступки прав вимоги, зарахування зустрічних вимог, тощо.
Таким чином, положеннями ст. 177 Кодексу не встановлено обмежень щодо проведення розрахунків між платниками податків у негрошовій формі, зокрема шляхом зарахування зустрічних вимог (взаємозалік).
Разом з тим розрахунки шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (взаємозалік) на підставі укладеного договору є забороненими для фізичних
осіб – підприємців – платників єдиного податку, оскільки такі розрахунки відносяться до негрошових, а отже позбавляє права фізичну особу – підприємця застосовувати спрощену систему оподаткування.
Щодо другого питання
Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К=100:(100-Сп), де К – коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.
Таким чином, якщо розрахунки між юридичною особою та фізичною особою – активним споживачем здійснюються у негрошовій формі, то базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, зазначений у п. 164.5 ст. 164 Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________________________________________________
Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |