Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.09.2025 р. № 4941/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                             АТ «» (далі – Товариство) щодо коригування фінансового результату до оподаткування при здійсненні операцій із зменшення корисності капітальних інвестицій в основні засоби та списання капітальних інвестицій у нематеріальні активи, коли вони не були визнані активами у бухгалтерському обліку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності, зареєстроване як платник ПДВ та є платником податку на прибуток на загальних підставах.

В попередніх періодах Товариство понесло витрати на створення програмного забезпечення, які обліковувались як капітальні інвестиції у нематеріальні активи.

У фінансовій звітності відповідні витрати були відображені у складі статті «Нематеріальні активи». Програмне забезпечення перебувало на стадії впровадження.

У зв’язку з обставинами, що не залежали від Товариства, було прийнято рішення про припинення реалізації проєкту. Відповідно до облікової політики Товариства зазначене програмне забезпечення було списано до складу витрат, оскільки не відповідало критеріям визнання нематеріального активу – зокрема: не стало придатним до використання, не забезпечувало очікуваних економічних вигод, не могло бути введене в експлуатацію.

У зв’язку із зазначеним, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи зобов’язане Товариство збільшувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до ст. 138 Кодексу у разі списання капітальних інвестицій у програмне забезпечення, яке не було визнане нематеріальним активом, не було введене в експлуатацію, не амортизувалося та було списано на витрати періоду як таке, що не відповідає критеріям визнання згідно з Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 38 «Нематеріальні активи» (далі – МСБО38)?
2. Чи зобов’язане Товариство збільшувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до ст. 138 Кодексу у разі часткового або повного зменшення корисності незавершених капітальних інвестицій, які не були визнані основними засобами, не були введені в експлуатацію та не амортизувались?

 

Щодо питань 1, 2

Відповідно до п.п. «а» п.п. 14.1.81 п. 14.1 ст. 14 Кодексу інвестиції –господарські операції, які передбачають придбання основних засобів, нематеріальних активів, корпоративних прав та/або цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються, зокрема, на капітальні інвестиції – господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об'єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби – матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 20000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 20000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Відповідно п. 8 МСБО38 нематеріальний актив – немонетарний актив, який не має фізичної субстанції та може бути ідентифікований.

Згідно з п.8б) МСБО38 актив – це ресурс від якого очікують надходження майбутніх економічних вигід до суб’єкта господарювання. 

Згідно п. 49 розділу 9 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні рекомендації) затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Капітальні інвестиції обліковуються у складі незавершеного будівництва до введення об'єктів основних засобів в експлуатацію (п. 53 Методичних рекомендацій).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Положення пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу передбачають коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, які виникають при нарахуванні амортизації виключно для активів, що є основними засобами та/або нематеріальними активами.

Відповідно до п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу для розрахунку амортизації відповідно до положень п. 138.3 Кодексу визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Таким чином, незавершені капітальні інвестиції не є основними засобами, обліковуються в окремій групі, а також їх вартість не підлягає амортизації.

Отже, оскільки незавершені капітальні інвестиції (незавершене будівництво) не належать до основних засобів, то різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 Кодексу, за такими активами у платника не  виникають.

При цьому, положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами).

Отже, з питання порядку визнання витрат у бухгалтерському обліку від списання незавершених капітальних інвестицій доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).