Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.09.2025 р. № 4943/ІПК/99-00-21-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо порядку складання податкових накладних та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство уклало з контрагентом договір про постачання продукції окремими партіями. Специфікації до договору є його невід’ємними частинами. Після отримання попередньої оплати (авансу) у розмірі 70 відс. від загальної суми згідно з договором, Товариством складено відповідну податкову накладну, яку зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН). Товариство стверджує, що отримана попередня оплата
(70 відс.) розподіляється пропорційно на кожну окрему партію продукції, тому на дату відвантаження кожної партії виникатиме недоплата у розмірі
30 відсотків. Пізніше Товариство відвантажило контрагенту першу партію продукції, за результатами чого складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну на суму недоплати за партію (30 відс. вартості такої партії продукції).

Проте покупець продукції стверджує, що податкову накладну на дату відвантаження першої партії продукції не потрібно було складати, оскільки попередня оплата (аванс) є достатньою для оплати першої партії продукції, відповідно додаткові податкові зобов’язання під час відвантаження першої партії продукції не виникали.

З огляду на викладене Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: чи потрібно складати податкову накладну на дату відвантаження першої партії продукції у розмірі 30 відс. неоплаченої вартості (але відвантаженої) такої продукції?

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (далі – ЦКУ). Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦКУ (частина друга статті 4 ЦКУ).

Частиною першою статті 627 ЦКУ передбачено, що відповідно до статті 6 ЦКУ сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦКУ).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів / послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.

Правила формування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 та 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Кодексу).

Форма та Порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та Порядку № 1307, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

У разі, якщо специфікацією та договором передбачено, що попередня оплата (аванс) за постачання продукції стосується всього обсягу постачання такої продукції, а не кожної партії окремо, то на дату відвантаження, наприклад, першої партії продукції (за умови, що її вартість є меншою за попередню оплату (аванс)), додаткові податкові зобов’язання у постачальника не виникатимуть, відповідно відсутня необхідність у складанні податкової накладної за такою операцією.

Проте, якщо специфікацією та договором чітко визначено, що попередня оплата (аванс) здійснюється за кожну партію окремо, тоді сторони договору мають підстави вважати, що кожна партія продукції оплачена частково, і у разі відвантаження партії продукції у постачальника виникатиме податкове зобов’язання на частину вартості неоплаченої партії продукції та, відповідно, обов’язок щодо складання відповідної податкової накладної.

Водночас інформуємо, що кожен конкретний випадок стосовно порядку складання податкових накладних необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність, що може бути досліджено під час проведення відповідних перевірок, передбачених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ Кодексу).