Державна податкова служба України розглянула звернення щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство придбало у нерезидента товар, частину якого під час здійснення митного контролю було вилучено для проведення лабораторних досліджень. Частина вилученого товару не була повернута Товариству та підлягає списанню.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи може Товариство не нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ на суму неповернутого товару у викладеній у зверненні ситуації при наявності документів, що підтверджують вилучення товару?
Разом з тим у зверненні не вказано, чи було сплачено Товариством ПДВ під час митного оформлення зазначеного у зверненні товару, враховуючи митну вартість відібраних для лабораторних досліджень зразків товару, та чи підтверджується така сплата відповідною митною декларацією; якщо так, то чи здійснювалось митним органом коригування митної вартості товару у зв’язку з неповерненням зразків та чи відбувалось у зв’язку з цим повернення митних платежів, у зв’язку з чим ДПС надає загальне роз’яснення щодо порушеного у зверненні питання.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і частина друга статті 1 розділу I МКУ).
Згідно з пунктом 39 частині першій статті 4 МКУ платником податків є особа, на яку відповідно до МКУ, ПКУ та інших законів України покладено обов'язок зі сплати митних платежів.
До митних платежів належить зокрема ПДВ із ввезених на митну територію України товарів (продукції) (підпункт 27 частини першої статті 4 МКУ).
Особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є декларант. У разі якщо декларування товару здійснюється (здійснювалося) непрямим митним представником, особою, на яку покладається обов'язок із сплати митних платежів, є утримувач митного режиму (частина перша статті 293 МКУ).
Відповідно до частини восьмої статті 257 розділу VIII МКУ митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МКУ для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, наведені у частині восьмій статті 257 розділу VIII МКУ.
Згідно з частиною першою та десятою статті 356 розділу ХІ МКУ взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення, а також під час прийняття рішень щодо зобов’язуючої інформації з метою встановлення певних характеристик товарів.
Окрема митна декларація на проби (зразки) товарів не подається за умови, що відомості про них будуть наведені в митній декларації, яка подається щодо всіх товарів, які переміщуються через митний кордон України.
Частиною 17 статті 357 розділу ХІ МКУ визначено, що проби (зразки) товарів, у тому числі пошкоджені, і техніко-технологічна документація належать їх власникам. Після закінчення дослідження (аналізу, експертизи) проби (зразки) з урахуванням встановленого частиною чотирнадцятою цієї статті строку зберігання повертаються декларанту або уповноваженій ним особі на їх письмову вимогу з оформленням відповідного акта, форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктом «в» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з ввезення товарів на митну територію України.
Під ввезенням товарів на митну територію України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.211 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).
Згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.
Базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ МКУ, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів (пункт 190.1 статті 190 розділу V ПКУ).
Відповідно до підпункту «ґ» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, із ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Пунктом 198.2 статті 198 розділу V ПКУ передбачено, що для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 розділу V ПКУ.
У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (пункт 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).
Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та МКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Якщо в описаній у зверненні ситуації платник податку здійснив операцію із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту та включив до складу податкового кредиту суму сплаченого ПДВ до бюджету на підставі належним чином оформленої митної декларації, але частина такого ввезеного на митну територію України товару була відібрана для проведення дослідження в рамках процедури митного контролю та не була повернута платнику податку після закінчення такого дослідження і при цьому величина сплаченого ПДВ в бюджет після завершення митного оформлення товарів не змінюється (не відбувається коригування митної вартості та повернення сплачених митних платежів), платник податку повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з вартості таких відібраних і не повернутих товарів з використанням механізму, визначеного пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, оскільки такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю.
Разом з тим, наявної у зверненні інформації недостатньо для надання у повній мірі відповіді на питання в частині оподаткування ПДВ при здійсненні операцій з ввезення товарів на митну територію України у митному режимі імпорту, а тому Товариство має право повторно звернутися до контролюючого органу із відповідним зверненням, в якому надати розширений опис таких операцій та, у разі необхідності, копії відповідних документів.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |