Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2025 р. № 4964/ІПК/26-15-24-01-14-08

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в межах компетенції повідомляє.

Фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи повідомила, що має намір заключити договори доручення  з фізичними особами по вчиненню юридичних дій, необхідних, спрямованих та пов’язаних з підготовкою до продажу та продажем земельних ділянок, які є у власності таких фізичних осіб.  

За умовами таких договорів на забезпечення дійсності зобов’язання щодо виключного права фізичної особи – підприємця (Повіреного) та виконання ним обов’язків згідно з Договором, останній перераховує фізичній особі – власнику земельної ділянки (Довірителю) на його банківський рахунок кошти у сумі від мінімальної ціни земельної ділянки, вказаної у договорі доручення.

Дане перерахування є договірним видом забезпечення виконання зобов’язання Повіреним (фізичною особою – підприємцем) згідно з частиною другою ст. 546 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) та підлягає поверненню Повіреному (фізичній особі – підприємцю) після продажу земельної ділянки.

Тобто, після повного виконання зобов’язань по таких договорах Довіритель (фізична особа) повинен повернути суму мінімальної ціни продажу земельної ділянки, яка була йому перерахована Повіреним (фізичною особою – підприємцем).

У зв’язку з чим, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи виникає у фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку при здійснені оплати та поверненні таких гарантійних платежів податкові зобов’язання з нарахування і сплати єдиного податку та військового збору?

Відповідно до ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочини, вчинені повіреним, створюють, змінюють, припиняють цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно зі ст. 546 глави 49 ЦКУ виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦКУ зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦКУ, інших атів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦКУ визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються ПКУ (п. 1.1 ст. 1 ПКУ).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ господарська діяльність – це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлені главою 1
розділу XIV ПКУ.

Відповідно до п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом платника єдиного податку для фізичної особи – підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 ПКУ. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

При цьому, у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента)
(п. 292.4 ст. 292 ПКУ).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 ПКУ).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до ст. 296 ПКУ (п. 292.13 ст. 292 ПКУ).

Разом з цим, згідно з п.п. 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ не включаються до складу доходу, визначеного ст.292 ПКУ, суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються покупцю товару (робіт, послуг) - платнику єдиного податку та/або повертаються платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.

Водночас, п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ визначено, що платники єдиного податку третьої групи є платниками військового збору.

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, визначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (платників єдиного податку третьої групи), є доходи, визначені ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Для платників, зазначених у п.п. 3 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ (платників єдиного податку третьої групи), ставка військового збору становить – 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі ст. 292 ПКУ (п.п. 3 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ).

Враховуючи зазначене вище, сума забезпечувального платежу, яка згідно з договором надавалась фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої груп (крім е-резидентів) як підтвердження зобов’язань, не включається до доходу такого платника єдиного податку при її поверненні, тобто не є базою для оподаткування єдиним податком на військовим збором.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних доходів можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.