Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2025 р. № 4965/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні Підприємство є резидентом Дія Сіті та дотримується усіх необхідних критеріїв.

Підприємством було укладено договір зі страховою компанією
за класом страхування 19 «Страхування життя (інше, ніж передбачено
класами 20, 21, 22, 23)» відповідно до п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України
від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (далі – Закон
№ 1909) та згідно з Загальними умовами страхового продукту «Персональний захист» (редакція – 01), що діють з «19» липня 2024 року та затверджені рішенням Правління (Протокол від 18.07.2024 року та розміщених н офіціальному сайті Страховика).

Страховими випадками згідно з Договором є:

1. Основні страхові ризики:

Смерть (втрата життя) Застрахованої особи, яка настала під час дії договору страхування (надалі – Втрата життя);

2. Допоміжні страхові ризики:

Настання критичного захворювання у Застрахованої особи під час дії договору страхування: перше виявлені в період дії договору страхування захворювання та/або стани, які надалі називаються критичними;

Встановлення Застрахованій особі інвалідності І, ІІ, ІІІ групи внаслідок нещасного випадку, що стався під час дії договору страхування або інвалідності І, ІІ групи внаслідок хвороби;

Госпіталізація Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, що стався під час дії договору страхування;

Тілесні ушкодження Застрахованої особи внаслідок нещасного випадку, що стався під час дії договору страхування.

Підприємством буде сплачено страхувальнику страхові внески за кожну застраховану особу та відповідно нараховано та сплачено податки.

Згідно з п. 2.3.4 розділу 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5), виплати соціального характеру у грошовій і натуральній формі, а саме: витрати в розмірі страхових внесків підприємств (крім випадків, зазначених у п. 3.5) на користь працівників, пов’язаних з добровільним страхуванням (особистим, страхуванням майна) включається до фонду оплати праці в тому місяці, коли проводяться перерахунки страховій компанії.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи можливо включити до Фонду заробітної плати страхові внески
   за класом страхування 19 «Страхування життя»?
2. Якщо такі внески включаються до Фонду заробітної плати, то чи має резидент Дія Сіті застосовувати до доходу робітників у вигляді страхових внесків ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 5 відсотків та ставку військового збору у розмірі 5 відсотків та нараховувати єдиний внесок
   на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі 22 відсотки від мінімальної заробітної плати?

Організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті визначаються Законом України від 15 липня 2021 року
№ 1667-IX «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»
(далі – Закон № 1667).

Відповідно до пп. 1, 2 та 11 частини першої ст. 1 Закону № 1667:

гіг-контракт – цивільно-правовий договір, за яким гіг-спеціаліст зобов’язується виконувати роботи та/або надавати послуги відповідно до завдань резидента Дія Сіті як замовника, а резидент Дія Сіті зобов’язується оплачувати виконані роботи та/або надані послуги і забезпечувати гіг-спеціалісту належні умови для виконання робіт та/або надання послуг, а також соціальні гарантії, передбачені розділом V Закону № 1667;

гіг-спеціаліст – фізична особа, яка за гіг-контрактом є підрядником та/або виконавцем;

резидент Дія Сіті – юридична особа, яка відповідно до Закону № 1667 набула статусу резидента Дія Сіті та згідно з інформацією, що міститься у реєстрі Дія Сіті, перебуває у зазначеному статусі.

Відповідно до частини четвертої ст. 4 Закону № 1667 для провадження господарської діяльності резидент Дія Сіті має право залучати працівників
на підставі трудових договорів (контрактів), гіг-спеціалістів – на підставі
гіг-контрактів відповідно до Закону № 1667, а також підрядників та виконавців, у тому числі фізичних осіб – підприємців, - на підставі інших цивільно-правових чи господарсько-правових договорів у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Статтею 979 ЦКУ визначено, що договір страхування укладається відповідно до ЦКУ, Закону України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (далі – Закон № 1909), інших законодавчих актів.

Законом № 1909 передбачено, зокрема, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (п. 68 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Застрахована особа – фізична особа, визначена страхувальником у договорі страхування, життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення якої є об’єктом страхування за договором страхування (п. 15 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

При цьому страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) – це плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов’язаний сплатити страховику згідно з договором страхування (частина перша ст. 1 Закону № 1909).

Частиною другою ст. 4 Закону № 1909 визначено перелік класів страхування життя, а саме:

1) клас 19 – страхування життя (інше, ніж передбачено класами 20, 21, 22, 23);

2) клас 20 – страхування життя до шлюбу та до народження дитини;

3) клас 21 – інвестиційне страхування життя;

4) клас 22 – безперервне страхування здоров'я;

5) клас 23 – пенсійне страхування.

Отже, страхування за класом 19 не належить до пенсійного страхування.

Згідно з частиною першою ст. 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

Щодо питань першого-другого

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2
ст. 164 Кодексу, зокрема, страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), у тому числі, за договорами добровільного медичного страхування та за договором страхування додаткової пенсії, внесків на пенсійні вклади, внесків до фонду банківського управління, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім випадків, визначених цим підпунктом (п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику(крім випадків, визначених у пп. 167.2-167.5 ст. 167 Кодексу).

Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є особи, визначені
п. 162.1 ст. 162 Кодексу.

Об’єктом оподаткування військовим збором, для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно з п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу ставка військового збору для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного
п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому у
ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці»
(далі – Закон № 108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої
ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з частиною п’ятою ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі
22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску.

Разом з цим, ст. 2 Закону № 108 визначена структура заробітної плати, яка складається із основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

До інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать, зокрема виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Одночасно, відповідно до частини 14¹ ст. 8 Закону № 2464 єдиний внесок для платника – резидента Дія Сіті, який у календарному місяці відповідав вимогам, визначеним пп. 2, 3 частини першої, п. 10 частини другої ст. 5 Закону № 1667, починаючи з календарного місяця, наступного за календарним місяцем, в якому платником набуто статус резидента Дія Сіті, встановлюється:

1) на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону № 108, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац другий частини 14¹ ст. 8 Закону № 2464);

2) на суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за гіг-контрактами, укладеними у порядку, передбаченому Законом
№ 1667, – у розмірі мінімального страхового внеску (абзац третій частини 14¹
ст. 8 Закону № 2464).

При цьому мінімальний страховий внесок – це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п. 5 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Крім того, перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок затверджується Постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170
(далі – Перелік) (частина сьома ст. 7 Закону № 2464).

Розділом ІІ Переліку визначено виплати, які надаються в натуральній або грошовій формі, на які не нараховується єдиний внесок.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Переліку єдиний внесок не нараховується на платіж згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей.

Отже, проаналізувавши положення ст. 2 Закону № 108, можна дійти висновку, що до інших заохочувальних і компенсаційних виплат належать, зокрема інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства.

При цьому Перелік таких видів виплат, на які не нараховується єдиний внесок, визначено розділом ІІ Переліку. До них належать, зокрема, платежі згідно з договорами добровільного медичного та пенсійного страхування працівників і членів їх сімей. 

Крім того, відповідно до інформації наведеної у зверненні, страхування життя правників віднесено до класу 19, тобто страхування життя, яке
не належить до вказаних видів, на які не нараховується єдиний внесок.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді суми страхових платежів за договорами страхування життя, сплачених резидентом Дія Сіті за найманого працівника, оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою
18 відсотків та військовим збором за ставкою 5 відсотків. При цьому зазначений дохід є базою нарахування єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.