Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2025 р. № 4967/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), розглянула Ваше звернення …. щодо практичного застосування норм діючого законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначила, що планує зареєструватися фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку другої групи з метою здійснення підприємницької діяльності за основним видом діяльності 68.20 (Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна).

У сумісній власності подружжя є нежитлові приміщення, які придбані під час шлюбу, але правовстановлюючі документи оформлено на чоловіка. Платник податків бажає використовувати ці нежитлові приміщення у своїй підприємницькій діяльності , а саме здавати їх в оренду третім особам.

Наразі з чоловіком існує усна домовленість про те, що він не заперечує, щоб платник податків від власного імені та за умовами на свій розсуд здавала в оренду нежитлові приміщення.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може платник податків, як фізична особа – підприємець здійснювати діяльність за КВЕД «62.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна), якщо зазначене майно знаходиться у спільній сумісній власності з чоловіком?

2. Чи потрібно платнику податків укладати з чоловіком договір про використання спільного майна подружжя або якісь інші договори чи документи?

3. Чи потрібно платнику податків отримувати від чоловіка письмову згоду на здійснення підприємницької діяльності щодо майна, яке знаходиться у спільній сумісній власності?    

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу XIV ПКУ.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1
розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою (абзац перший п. 291.3 ст. 291 ПКУ).

Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Нормами п. 291.5 ст. 291 ПКУ визначено перелік суб'єктів господарювання, які не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Так, відповідно до п.п. 291.5.3 п. 291.5 ст. 291 ПКУ платниками єдиного податку першої – третьої групи не можуть бути фізичні особи – підприємці, які надають в оренду, зокрема, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 квадратних метрів.

Враховуючи вищезазначене, фізична особа – підприємець може бути платником єдиного податку третьої групи за умови дотримання вимог, визначених п. 291.4 ст. 291 Кодексу, та здійснення видів діяльності, на які не поширюються обмеження щодо застосування спрощеної системи оподаткування.

Одночасно зауважуємо, відповідно до ст. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України
від 2 липня 2014 року № 228, Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику.

Таким чином, з питань щодо укладання письмово договору про використання у господарській діяльності спільного майна або необхідності отримання згоди на використання цього майна, доцільно звернутися до Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.