Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2025 р. № 4982/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що розглядає можливість здійснення інвестиції за межами України. Таке інвестування планується
на підставі договору, укладеного платником податків з інвестиційним фондом (юридичною особою), зареєстрованим відповідно до законодавства Республіки Кіпр. Умови зазначеного договору передбачають, що інвестиційний фонд продає платнику податків, а платник податків купує за фіксовану ціну (визначену в іноземній валюті) право на отримання чистих грошових потоків – сукупності грошових надходжень, фактично отриманих Фондом від інвестиційного проєкту або у зв’язку з ним, незалежно від того, чи це відбувається в результаті продажу, оренди, рефінансування, експлуатації чи іншого використання активів проєкту, за вирахуванням усіх витрат, включаючи (але не обмежуючись) податками, банківськими комісіями, витратами на управління, виплатами за старшим фінансуванням тощо.

За результатами виконання договору платник податків має отримати грошові надходження (в іноземній валюті), що визначатимуться як фіксований відсоток від суми чистого грошового потоку. При цьому такі надходження на момент укладення договору фактично не існують, тобто мають ознаки майбутньої дебіторської заборгованості. Умови договору передбачають фіксацію вартості придбання на момент укладення, а також зобов’язання продавця здійснити зворотний викуп придбаних прав у визначений строк або після настання певної події. Відповідно до умов договору, порядок такого викупу передбачає попередньо встановлену формулу розрахунку.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи буде вважатись описаний договір, укладений платником податків із закордонним інвестиційним фондом, форвардним контрактом (деривативом) у розумінні п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. Чи вважатиметься дохід, який платник податків може отримати внаслідок виконання умов договору (в т. ч. через механізм обов’язкового викупу прав), доходом від операції з деривативом відповідно до п. 170.2 ст. 170 Кодексу та який порядок його оподаткування?

3. Чи вважатиметься сума, сплачена платником податків за таким договором, витратами на придбання інвестиційного активу для цілей визначення інвестиційного прибутку відповідно до положень Кодексу?

4. Яким чином визначається база оподаткування у разі якщо, як оплата вартості придбання прав, так і надходження коштів здійснюються в іноземній валюті (євро)? Який курс або метод розрахунку слід застосовувати при визначенні оподатковуваного доходу?

Щодо питань першого-четвертого

Для цілей розділу IV Кодексу термін «інвестиційний актив» означає пакет цінних паперів, деривативів чи корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах, випущені одним емітентом (п.п. «а» п.п. 170.2.7 п. 170.2 ст. 170 розділу IV Кодексу).

Дериватив – документ, що засвідчує право та/або зобов’язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством (п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

До деривативів належать, зокрема, форвардний контракт – це цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов’язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Форвардний контракт виконується шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення (п.п. 14.1.45.3 п.п. 14.1.45 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування резидента є, зокрема, загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

При цьому дохід, отриманий з джерел за межами України, - це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема дивіденди, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо, інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 ¹ ст. 170 Кодексу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включається інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. Кодексу).

Також об’єктом оподаткування військовим збором, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2
ст. 170 Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) визначено ст. 179 Кодексу.

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкція щодо її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами.

Відповідно до п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.

Згідно з п. 179.7 ст.179 Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно
до 01 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – резидент України отримує дохід у вигляді коштів за інвестиційним договором, нарахований нерезидентом, то сума такого доходу включається до його загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком
на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором –
5 відсотків. При цьому фізична особа – резидент України зобов’язана подати Декларацію та сплати суми податкових зобов'язань, зазначених в поданій нею Декларації.

Одночасно зауважуємо, що Законом України від 18 вересня 1991 року
№ 1560-XII «Про інвестиційну діяльність», зі змінами, (далі – Закон № 1560) визначені загальні правові, економічні та соціальні умови інвестиційної діяльності на території України.

Згідно з абзацом другим ст. 6 Закону № 1560 інвестиційна діяльність суб’єктів України за її межами регулюється, зокрема, законодавством іноземної держави, на території якої ця діяльність здійснюється.

Водночас наголошуємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у                                            зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.