Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 15.09.2025 р. № 4983/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що фізична особа є власником об’єктів рухомого майна (обладнання), які має намір внести до статутного капіталу юридичної особи в обмін на отримання корпоративних прав. Передача майна до статутного капіталу буде здійснена відповідно до протоколу учасників юридичної особи та актів приймання-передачі майна, за вартістю, погодженою з іншими учасниками.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи прирівнюється операція з передачі об’єктів рухомого майна до статутного капіталу товариства до операції з відчуження (продажу/обміну) такого майна з точки зору податкового законодавства?

2. Які податкові зобов’язання виникають у фізичної особи внаслідок передачі нею рухомого майна до статутного капіталу юридичної особи?

3. Чи виникає база оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором у випадку внесення рухомого майна до статутного капіталу юридичної особи за оцінкою, погодженою з іншими учасниками, без проведення незалежної експертної оцінки?

4. Чи виникає база оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором, якщо результат незалежної експертної оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу, є нижчим за погоджену між учасниками вартість?

5. Чи передбачає податкове законодавство обов’язок підтвердження джерел та підстав набуття у власність рухомого майна у фізичної особи, яке вноситься до статутного капіталу юридичної особи в обмін на корпоративні права?

Щодо питань першого-п’ятого

Відповідно до ст. 115 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов’язки їх учасників визначено Законом України від 06 лютого
2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275).

Згідно зі ст. 12 Закону № 2275 розмір статутного капіталу товариства складається з номінальної вартості часток його учасників, виражених у національній валюті України.

Розмір частки учасника товариства у статутному капіталі товариства може додатково визначатися у відсотках. Розмір частки учасника товариства у відсотках повинен відповідати співвідношенню номінальної вартості його частки та статутного капіталу товариства.

Відповідно до ст. 13 Закону № 2275 вкладом учасника товариства можуть бути гроші, цінні папери, інше майно, якщо інше не встановлено законом.

Вклад у негрошовій формі повинен мати грошову оцінку, що затверджується одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.

Учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки) у статутному капіталі лише в тій частині, в якій вона є оплаченою (ст. 21 Закону № 2275).

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначено Законом України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до ст. 3 Закону № 2658 оцінка, зокрема, майна – це процес визначення його вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно – правовими актами, зазначеними в ст. 9 Закону № 2568, і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

Статтею 7 Закону № 2658 визначено випадки проведення оцінки майна.

Так, оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї із сторін угоди та за згодою сторін. Проведення оцінки майна є обов’язковим, зокрема, з метою оподаткування майна згідно з законом, крім випадків визначення розміру податку при спадкуванні власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого не включається сума майнового та немайнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної особи – емітента корпоративних прав, в обмін на такі корпоративні права (п.п. 165.1.44 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Крім того, відповідно до п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Таким чином, сума майнового внеску (рухомого майна) платника податку – фізичної особи, яка визначена відповідно до звіту про оцінку (акту про оцінку) та вноситься безпосередньо до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на корпоративні права, не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором. При цьому, якщо оціночна вартість майнового внеску є меншою ніж вартість, яка затверджена протоколом учасників, то сума у розмірі різниці у розумінні Кодексу не є доходом фізичної особи.

Разом з тим юридична особа як податковий агент відображає відомості щодо суми майнового внеску платника податку до статутного капіталу юридичної
особи – емітента корпоративних прав у Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

__________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.