Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.09.2025 р. № 4986/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо окремих питань, пов’язаних з агентською діяльністю, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство для здійснення господарської діяльності (діяльність готелів і подібних заходів тимчасового розміщування (КВЕД 55.10)) планує взяти в оренду нежитлові приміщення в рекреаційному комплексі з мережею комерційної інфраструктури.

Крім того, Товариство планує укласти з фізичними особами – підприємцями (далі –­ ФОП), які не є платниками ПДВ агентські договори, предметом яких буде постачання третім особам (фізичним та юридичним особам) послуг, які надаватимуться ФОП.

Кошти, отримані від третіх осіб згідно з договорами про надання послуг, укладеними на підставі агентського договору, Товариство (агент) перераховуватиме на розрахунковий рахунок принципала (ФОП) за вирахуванням агентської винагороди. Усі послуги за договором про надання послуг, укладеним на підставі агентського договору, надаватимуться третім особам виключно принципалом (ФОП).

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) щодо роз’яснення правил комерційного посередництва;

2) щодо оподаткування агентських послуг та визначення об’єкту оподаткування Товариством;

3) що є базою оподаткування ПДВ у агента; чи включаються до бази оподаткування ПДВ кошти, отримані агентом для подальшого їх перерахування на рахунок принципала;

4) щодо термінів виплати агентської винагороди комерційному агенту;

5) які податкові зобов’язання виникають у Товариства додатково;

6) в якому періоді агентська винагорода оподатковується податком на прибуток підприємств;

7) чи є мінімально встановлений розмір винагороди агенту згідно з чинним законодавством?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Щодо питань 1, 4, 7

Відповідно до підпункту 19¹.1.28  пункту 19¹.1 статті 19¹ розділу І ПКУ контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу ІІ ПКУ, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19³ розділу І ПКУ, зокрема, надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, питання агентської діяльності (комерційного посередництва), оформлення договірних відносин між суб’єктами господарювання регулюються нормами цивільного законодавства, інших нормативно-правових актів та не належать до компетенції ДПС.

Щодо питань 2, 3 та 5 (в частині оподаткування ПДВ)

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V ПКУ.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Враховуючи викладене, операції Товариства (агента) з постачання ФОП (принципалам) агентських послуг є об’єктом оподаткування ПДВ. При цьому, кошти, що отримуватимуться Товариством як агентська винагорода, включаються до бази оподаткування ПДВ такої операції.

За такою операцією Товариство повинно буде визначити податкові зобов'язання з ПДВ виходячи з вартості наданих ФОП агентських послуг, скласти податкову накладну і зареєструвати її  в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Якщо кошти, що отримуватимуться Товариством від третіх осіб у межах виконання агентського договору (за винятком суми агентської винагороди), призначатимуться виключно для подальшого їх перерахування на рахунок принципала (ФОП) як оплати за надання принципалом відповідних послуг третім особам і, відповідно, не будуть оплатою вартості товарів/послуг, що постачаються безпосередньо Товариством таким третім особам, то такі кошти Товариством до бази оподаткування ПДВ не включаються.

Щодо питань 2, 5 (в частині оподаткування податком на прибуток підприємств) та 6

 Згідно з пунктом 44.2 статті 44 розділу ІІ ПКУ для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами (далі – Закон № 996).

Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Положеннями ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування по операціях з надання агентських послуг третім особам (юридичним/фізичним особам) за агентськими договорами та виплати агентської винагороди комерційному агенту.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формування фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга статті 6 Закону № 996).

Отже, з питання формування доходів та витрат у бухгалтерському обліку по операціях з надання агентських послуг третім особам (юридичним/фізичним особам) за агентськими договорами та виплати агентської винагороди агенту, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).