Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.09.2025 р. № 5028/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення доходів і витрат від фінансування за договором субгранту в бухгалтерському та податковому обліку та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, заявником було укладено договір субгранту в рамках Програми USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО), яка має реєстраційну картку проєкту  № 4337-21 від 30.04.2024.

Договір субгранту передбачає виконання п’ятьох етапів робіт, після завершення кожного з яких, заявник подає звіт і запит на оплату. Усі надані та затверджені результати робіт за етапами повинні відповідати вимогам звітності щодо виконання програми.

Подання звіту та його схвалення є офіційним підтвердженням виконання умов фінансування.

Після підтвердження успішного завершення кожного етапу роботи виконавець – юридична особа, що реалізує Програму і створена згідно із законами США, перераховує кошти заявнику.

Заявник запитує:

1. В якому звітному періоді слід визнавати дохід від фінансування (гранту) відповідно до п. 16 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід»: у періоді виконання умов надання фінансування (наприклад, подання звіту про виконання умов гранту), чи у періоді подання запиту на оплату/надходження коштів, якщо ці події відбуваються в різних звітних періодах?

2. Відповідно до п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», якщо підприємство отримує фінансування, призначене для покриття вже понесених витрат, у якому звітному періоді слід визнавати дохід: у періоді фактичного понесення таких витрат, чи у періоді отримання фінансування?

3. Яким чином у бухгалтерському обліку слід відображати витрати, понесені в попередніх звітних періодах до моменту визнання доходу від фінансування: визнати їх у періоді фактичного понесення (відповідно до принципу нарахування), чи тимчасово відображати як актив (наприклад, як витрати майбутніх періодів) з подальшим списанням у періоді визнання доходу?

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПКУ податковим обов’язком визнається обов’язок платника обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПКУ.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 ПКУ).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату за операціями із отримання гранту, який не належить до бюджетного. Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату.

Таким чином, отримання та використання гранту за цільовим призначенням відображається у складі фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, питання щодо порядку відображення у бухгалтерському обліку сум фінансування (гранту), отриманих від нерезидента, відноситься до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 ПКУ).