Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.09.2025 р. № 5032/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування представництв іноземних неурядових організацій та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Представництво є відокремленим підрозділом  міжнародної неурядової організації, який зареєстрований в Україні з метою надання гуманітарної та благодійної допомоги, реалізації проектів міжнародної технічної допомоги.

Міжнародна неурядова організація є гуманітарною організацією, що зареєстрована у «_____» та здійснює імплементацію програм міжнародної технічної та гуманітарної допомоги Україні.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.2023 № 76 Представництво внесено до переліку спеціалізованих установ ООН, закордонних дипломатичних установ в Україні, представництв донорських установ, виконавців проектів міжнародної технічної допомоги, представництв міжнародних організацій, міжнародних та  українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проекти за кошти міжнародних партнерів, та є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затвердженого наказом Секретаріату Кабінету Міністрів України від 21.06.2024 № 75.

На даний час міжнародна неурядова організація через Представництво здійснює реалізацію проектів міжнародної технічної допомоги, зареєстрованих в Секретаріаті Кабінету Міністрів України згідно карток проектів.

У зв’язку із зазначеним, Представництво просить роз’яснити: чи має визнаватись доходом відповідного періоду гуманітарна допомога у вигляді грошової цільової адресної безоплатної допомоги, отриманої від іншої організації ніж материнська компанія?

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Кодексу відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються цим Кодексом. 

Згідно з пунктами 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Підпунктом «а» п.п. 14.1.122 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що нерезидентами є, зокрема, іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень Кодексу.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу  постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема: місце управління; філія; офіс; фабрика; майстерня; установка або споруда для розвідки природних ресурсів; шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів; склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер, є постійним представництвом.

Господарською діяльністю є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п.п. 133.2.2. п. 133.2 ст. 133 Кодексу до платників податку на прибуток підприємств – нерезидентів віднесено, зокрема, нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво.

Отже у разі, якщо діяльність нерезидента в Україні здійснюється через відокремлений підрозділ (у тому числі представництво) і така діяльність не пов’язана з господарською діяльністю та не підпадає під визначення постійного представництва у розумінні п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то такий нерезидент не є платником податку на прибуток підприємств.

Водночас зазначаємо, що процедура залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, в тому числі державної реєстрації, моніторингу проектів (програм), акредитації виконавців (юридичних осіб - нерезидентів), реєстрації представництва донорської установи в Україні регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153).

Відповідно до п. 2 Порядку № 153 грантова угода - угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми).

Представництво донорської установи - це представництво іноземної організації незалежно від його назви (бюро, агентство, офіс тощо), метою діяльності якого є здійснення представництва інтересів донорської установи, координація міжнародної технічної допомоги, що надається Україні такою установою.

Міжнародна технічна допомога (далі - МТД) - фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України.

Виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі/

Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що МТД може залучатись у вигляді:

будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проектів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;

робіт і послуг;

прав інтелектуальної власності;

фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;

інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пункти 11, 13 Порядку № 153).

Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Для державної реєстрації проектів реципієнт і партнер по розвитку або уповноважена партнером по розвитку особа подають в Секретаріат Кабміну України в електронному і паперовому вигляді документи, вказані у пункті 14 Порядку № 153, у тому числі засвідчений партнером з розвитку або виконавцем план закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за рахунок МТД (далі – план закупівлі), що складається за формою згідно з додатком 5 до Порядку № 153 (у разі виникнення потреби в реалізації права на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України) (підпункт 2¹ пункту 14 Порядку № 153).

Відповідно до п. 24 Порядку № 153 моніторинг проектів (програм) проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України разом з бенефіціаром та уповноваженими представниками партнера з розвитку (за згодою) під час реалізації проекту (програми) (поточний моніторинг) і на заключному етапі реалізації (заключний моніторинг).

Згідно з п. 25 Порядку № 153 для забезпечення поточного моніторингу виконавець подає до Секретаріату Кабінету Міністрів України щороку копію звіту, передбаченого контрактом з партнером з розвитку, або його частини, в якій визначено інформацію про стан реалізації проекту (програми), надану допомогу реципієнтам проекту (програми), суму використаних коштів.

Пунктом 29 Порядку № 153 визначено, що Секретаріат Кабінету Міністрів України готує щороку узагальнену інформацію про міжнародну технічну допомогу, що надається Україні, підготовлену за результатами моніторингу проектів (програм).

Для підготовки узагальненої інформації Секретаріат Кабінету Міністрів України надсилає до партнерів з розвитку запити щодо надання виконавцями звітної інформації про результати реалізації проектів (програм).

Отже, ведення бухгалтерського обліку МТД є обов’язковим видом обліку, що забезпечує прозоре використання міжнародних ресурсів та дозволяє формувати спеціалізовану звітність для державних органів, а також контролювати надходження та цільове використання таких ресурсів.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України
від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (далі – Закон № 996).

Частиною першою ст. 2 Закону № 996 визначено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності, на філії та представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави (далі - підприємства), які зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність, а також на операції з виконання державного та місцевих бюджетів і складання фінансової звітності про виконання бюджетів з урахуванням бюджетного законодавства.

Відповідно до частини третьої ст. 11 Закону № 996 для мікропідприємств, малих підприємств, непідприємницьких товариств, філій та представництв юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, крім тих, що зобов’язані складати фінансову звітність за міжнародними стандартами, встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу та звіту про фінансові результати.

Отже, представництва юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі представництва іноземної неурядової організації, зобов’язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність.

Водночас повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Отже, порядок відображення у бухгалтерському обліку представництва іноземної неурядової організацій операцій з отримання міжнародної технічної допомоги, у тому числі у вигляді грошової цільової адресної безоплатної допомоги, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).