Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.09.2025 р. № 5045/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомила, що (  ), є контролюючою особою контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) – (  ) через безпосереднє володіння часткою компанії у розмірі 100 відсотків. Компанія (  ) зареєстрована
24 жовтня 2024 року в Республіці Колумбія.

17 квітня 2025 року платник податків подала скорочений звіт про КІК щодо зазначеної компанії за звітний (податковий) період 2024 року. При підготовці повного Звіту про КІК за звітний (податковий) період 2024 року виникли питання, пов’язані зі складністю застосування окремих норм Кодексу, у зв’язку з чим з’явилась практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Яким чином необхідно розраховувати середньозважений офіційний курс Національного банку України за звітний (податковий) період у графі 21.2 Звіту про КІК щодо компанії (  ), враховуючи, що Національний банк України не встановлює офіційний курс гривні до національної валюти Республіки Колумбія – колумбійський песо? Чи дозволяється у такому випадку розрахувати середньозважений курс для графи 21.2 Звіту про КІК шляхом використання офіційного курсу Національного банку України гривні до долара США і репрезентативного ринкового обмінного курсу долара США до колумбійського песо, затвердженого Фінансовим управлінням Республіки Колумбія (Superintendencia Financiera de Colombia)?

2. Чи вважається Конвенція про взаємну адміністративну допомогу у податкових справах, яку ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VII (далі – Конвенція), чинним договором про обмін податковою інформацією для цілей застосування вимог підпункту 39².4.1 пункту 39².4
статті 39² Кодексу? Прошу надати підтвердження з урахуванням, що:

(а) підпункт 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу передбачає однією із умов для звільнення від оподаткування прибутку КІК наявність між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією, та

(б) Україна та Республіка Колумбія є учасницями Конвенції і, відповідно до положень статті 1 Глави І Конвенції, сторони надають одна одній адміністративну допомогу, яка передбачає обмін інформацією, що відповідає вимогам           підпункту 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу.

Щодо першого питання

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму звіту про КІК, скорочену форму звіту про КІК та Порядок заповнення звіту про КІК, скороченої форми звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

У Звіті про КІК та в Порядку чітко прописані назви граф та порядок їх наповнення

У графі 21.2 Звіту про КІК зазначається середньозважений офіційний курс НБУ за звітний (податковий) період.

Відповідно до статті 99 Конституції, що грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією центрального банку держави – Національного банку України.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про Національний банк України»
від 20 травня 1999 року № 679-XIV (далі – Закон № 679), Національний банк України розраховує та оприлюднює офіційний курс гривні до іноземних валют, облікову ціну банківських металів.

Відповідно до статті 37 Закону № 679 умови та порядок конвертації (обміну) гривні на іноземну валюту встановлюються Національним банком України відповідно до законодавства України про валютне регулювання.

Національний банк України не може обмежувати права суб'єктів валютного ринку на здійснення операцій з іноземною валютою, гарантовані їм законом.

Відповідно до статті 3 Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління національного банку України від 10.12.2019 № 148 (далі – Положення), Національний банк України щоденно:

1) установлює офіційний курс гривні до спеціальних прав запозичення (далі – СПЗ) та іноземних валют, які входять до переліку іноземних валют, визначеного відповідно до пункту 5 розділу II Положення;

2) розраховує облікову ціну банківських металів, які входять до переліку банківських металів, визначеного відповідно до пункту 6 розділу II Положення;

3) розраховує довідкове значення курсу гривні до долара США згідно з укладеними на валютному ринку України угодами станом на 12.00 (далі – довідкове значення курсу гривні до долара США) з метою надання суб’єктам валютного ринку України оперативного індикатора курсу гривні до долара США.

Тобто офіційний курс гривні до долара США визначається на основі серії угод на міжбанківському валютному ринку.

Офіційні курси обміну інших валют визначаються Національним банком України на основі офіційного курсу щодо долара та крос-курсів відповідних іноземних валют. Офіційні курси валют публікуються щодня на сайті Національного банку України не пізніше 15:30 дня розрахунку і набувають чинності наступного робочого дня.

За відсутністю офіціального курсу Національного банку України щодо гривні до колумбійського песо, використовується крос-курс до долара США датою оприлюднення на офіціальному сайті Національного банку України.

Інформація щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют щоденно розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку України за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates.

Інформацію щодо середнього за період офіційного курсу гривні до іноземних валют Національний банк України оприлюднює на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва (за посиланням: https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls) у розділі:

«Фінансові ринки» – «Офіційний курс гривні щодо іноземних валют» – «Офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період)».

Порядок визначення показника «Середній за період курс гривні до іноземних валют» наведений в Спеціальному Стандарті Поширення даних та оприлюднюється Національним банком України на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва (за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sdds) розділ «Курси обміну валют».

Щодо другого питання

Згідно з підпунктом 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі дотримання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

У разі якщо частка пасивних доходів КІК становить більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел, для цілей застосування цієї статті такі доходи визнаються активними, за умови що КІК:

фактично виконує суттєві функції, несе ризики та використовує активи в операціях, що призводять до отримання відповідних активних доходів;

має необхідні ресурси для виконання зазначених функцій, управління ризиками та використання активів (кваліфікований персонал, основні фонди у власності або користуванні, достатній власний капітал тощо).

Відповідно до положень статті 1 Глави I Конвенції сторони надають одна одній адміністративну допомогу, яка передбачає обмін інформацією. При цьому у Конвенції є окремий розділ «Обмін інформацією» (розділ I глави III), відповідно до пункту 1 статті 4 якого сторони здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для виконання чи застосування внутрішнього законодавства, яке стосується податків, передбачених цією Конвенцією.

В свою чергу, відповідно до статті 5 розділу I Глави III Конвенції на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 Конвенції та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.

Як передбачено пунктом 1 статті 27 Глави VI Конвенції, можливості надання допомоги, передбачені цією Конвенцією, не обмежують можливостей і самі не обмежуються можливостями, передбаченими в існуючих або майбутніх міжнародних угодах чи інших домовленостях, укладених між відповідними сторонами, чи в інших документах, що стосуються співробітництва в податкових справах.

Враховуючи зазначене, Конвенцію можна вважати чинним договором про обмін податковою інформацією для цілей застосування вимог підпункту 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу.

Зазначена позиція висловлена у листі Міністерства фінансів України
від 09.08.2021 № 11210-09-62/24813.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.