Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.09.2025 р. № 5054/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначив, що є громадянином України, діє як представник нерезидента України на підставі договору доручення та нотаріально посвідченої довіреності. Відповідно до умов договору доручення платник податків має право підписувати від імені продавця договір купівлі-продажу корпоративних прав та отримувати кошти від покупця (юридичної                        особи – резидента України) на свій особистий рахунок, здійснювати банківські та валютні операції для подальшого переказу отриманих коштів на закордонний рахунок продавця.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи вважатимуться кошти, отримані платником податків як представником на особистий рахунок платника податків від продажу корпоративних прав за договором доручення та довіреністю доходом платника податків, що підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором відповідно до ст.ст. 163, 164 Кодексу, якщо кошти будуть переказані на закордонний рахунок продавця?  

2. Які документи необхідно надавати до податкових органів або банківських установ для підтвердження транзитного характеру отриманих коштів, щоб уникнути оподаткування як доходу платника податків?

3. Чи зобов’язаний платник податків як представник діяти як фізична особа – підприємець для виконання дій за договором доручення, зокрема для отримання коштів на рахунок платника податків та переказу продавцеві, якщо платник податків діє виключно в інтересах продавця без отримання винагороди?

4. Які податкові наслідки можуть виникнути для платника податків як представника у разі надходження коштів на особистий банківський рахунок з подальшим їх переказом продавцеві? Чи може ДПС вважати ці кошти доходом платника податків у рамках фінансового моніторингу?

5. Чи можуть виникнути додаткові податкові зобов’язання, якщо платник податків отримає винагороду за виконання договору доручення і як слід декларувати  (як дохід фізичної особи чи через реєстрацію фізичною особою – підприємцем)?     

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до частини першої ст. 1000 ЦКУ за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (частина перша ст. 1003 ЦКУ).

Статтею 1006 ЦКУ визначені обов’язки повіреного, зокрема, повірений зобов’язаний надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно передати довірителеві все одержане у зв’язку з виконанням доручення.

Згідно з частиною першою ст. 1007 ЦКУ довіритель зобов’язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення.

Крім того, відповідно до частин першої та третьої ст. 237 ЦКУ представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Статтею 244 ЦКУ визначено, що довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами (ст. 246 ЦКУ).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п. 163.1 ст. 163 якого передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є, зокрема:

загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1
ст. 163 Кодексу);

іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).

При цьому дохід з джерелом походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні (п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, п.п. 3 і 4
п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2
ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16 ¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16 ¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 168.1.3 п. 168.1 ст. 168 Кодексу якщо згідно з нормами розділу IV Кодексу окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу податку та подати річну декларацію з цього податку.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Відповідно до п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджено постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22, безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою у касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Порядок заповнення обов’язкових реквізитів платіжної інструкції, на підставі якої ініціюється платіжна операція з рахунку користувача, та вимоги щодо їх заповнення, визначено Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 163.

Щодо першого, другого та четвертого питань

У разі якщо фізичною особою, яка є повіреною та представником за довіреністю фізичної особи – нерезидента (довірителя), отримуються кошти згідно договору купівлі-продажу корпоративних прав від покупця юридичної особи – резидента на свій розрахунковий рахунок, але на виконання умов довіреності передає ці кошти довірителю, що підтверджується відповідними документами первинного обліку (звіт про виконання доручення та платіжна інструкція про перерахування коштів довірителю), то доходу у розумінні Кодексу у фізичної особи (повіреної) не виникає. В іншому випадку зазначений дохід включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку як інші доходи та оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Щодо третього питання

Обов’язку щодо реєстрації фізичної особи (повіреного) як фізична особа – підприємець з метою представляти інтереси фізичної особи – нерезидента (довірителя) у Вашому випадку не виникає.

Щодо п’ятого питання

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім випадків, зазначениху цьому підпункті.

Відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок (військовий збір) з таких доходів.

Під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).

Враховуючи викладене, якщо фізична особа – резидент України отримує дохід у вигляді винагороди на підставі договору доручення, нарахований нерезидентом, то сума такого доходу включається до його загального річного оподатковуваного доходу як іноземний дохід та оподатковується податком
на доходи фізичних осіб за ставкою 18 відсотків та військовим збором –
5 відсотків. При цьому фізична особа – резидент України зобов’язана подати декларацію про майновий стан і доходи та сплати суми податкових зобов'язань, зазначених в поданій нею декларації.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

________________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.