Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.09.2025 р. № 5068/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

                                                                    

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватного підприємства «» (далі – ПП) щодо визнання заборгованості безнадійною, термін позовної давності по якій не пройшов і списання такої заборгованості, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ПП є платником єдиного податку четвертої групи.

ПП спеціалізується на вирощуванні різних сільськогосподарських культур.

Підприємство орендує та має у власності земельні ділянки із цільовим сільськогосподарським призначенням та отримує дохід з продажу сільськогосподарської продукції.

ПП у 2023 році уклало контракт із закордонним покупцем на поставку кукурудзи. Продукцію було відвантажено на термінал та отримано реєстри та акти від терміналу «ОлімпексКупеІнтернешнл». З цього часу право власності на продукцію за умовами контракту перейшло до покупця. В момент доставлення власної продукції в термінал Одеського морського порту морські шляхи було заблоковано військами російської федерації.

Згідно з умовами контракту оплата здійснюється після надання покупцю вантажно-митної декларації (далі – ВМД). ПП не змогло відразу оформити вантажно-митну декларацію.

Після розблокування морських шляхів було оформлено ВМД та надано покупцю. Однак, оплата від покупця надійшла лише частково.

Після звернення ПП до арбітражного суду «Gafta», який задовольнив заяву ПП та надав рішення про те, що за компанією нерезидента залишається заборгованість. Компанія-нерезидент на зв’язок не виходить та не визнає свою заборгованість.

 ПП просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи може ПП списати безнадійну валютну дебіторську заборгованість до закінчення строку позовної давності і на якій підставі?

2. Чи коригується ПДВ в даному випадку і на якій підставі?

 

Щодо питання 1

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами Кодексу, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ і частина друга статті 1 розділу I МКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I Кодексу інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі ст. 256 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (частина перша ст. 257 ЦКУ).

Позовну давність обчислюють за загальними правилами визначення термінів, встановленими ст. 253 – 255 ЦКУ.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта ст. 267 ЦКУ).

Підстави та правові наслідки припинення зобов’язання викладені у       главі 50 –51 ЦКУ.

Безнадійна заборгованість – це заборгованість, що відповідає одній з ознак, визначених у підпунктах «а» – «і» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14  розділу І ПКУ (підпункт 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Списання дебіторської заборгованості здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від
16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні») (зі змінами)(далі – Закон № 996).

Отже, з питання списання заборгованості у бухгалтерському обліку доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

 

Щодо питання 2

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктом «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України.

Під вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ                       (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Базою оподаткування для операцій з вивезення товарів за межі митної території України є договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації, оформленій відповідно до вимог МКУ (пункт 189.17 статті 189 розділу V Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V Кодексу за нульовою ставкою ПДВ оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог МКУ.

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V Кодексу визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Форма та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

Отже, враховуючи те, що у викладеній у зверненні ситуації база оподаткування ПДВ експортованих товарів не змінюється (зокрема, не змінюється договірна (контрактна) вартість таких товарів, зазначена в митній декларації), то у разі списання постачальником (експортером) дебіторської заборгованості покупця (нерезидента) за такі експортовані товари у постачальника відсутні підстави для коригування показників податкової декларації з ПДВ щодо обсягів такої операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).