Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.09.2025 р. № 5083/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

У своєму зверненні Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Якщо підприємство не працює, робітники звільнені, засновник знаходиться на окупованій території, чи є можливість не подавати звітність без штрафних наслідків? Як оформити цю операцію?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 Кодексу).

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44. Кодексу).

Відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

Водночас, абзацом другим пункту 40.1 Кодексу передбачено, що у разі якщо іншими розділами Кодексу або законами з питань митної справи визначається спеціальний порядок адміністрування окремих податків, зборів, платежів, використовуються правила, визначені в іншому розділі або законі з питань митної справи.

Згідно даних інформаційно-комунікаційної системи ДПС Товариство перебуває на спрощеній системі оподаткування – платник єдиного податку третьої групи за ставкою 3 відсотки та зареєстрований як платник податку на додану вартість (далі – ПДВ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 розділу V Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів / послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

При цьому, відповідно до абзацу 23 пункту 201.10 статті 210 Кодексу відсутність факту реєстрації платником податку – продавцем товарів / послуг податкових накладних в ЄРПН  не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 201.14 статті 201 Кодексу платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів / послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Кодексу.

Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу (пункт 201.15 статті 201 Кодексу). 

Відповідно до пункту 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21), дані наведені в податковій звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Податкова декларація з ПДВ (далі – декларація) подається платником за звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до Кодексу (пункт 9 розділу ІІІ Порядку № 21).

Отже, якщо платником ПДВ господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають обов’язковому декларуванню (в тому числі суми від’ємного значення попередніх періодів), то декларація за такий звітний (податковий) період може не подаватися.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи –електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 Кодексу) (абзац другий пункту 294.1 статті 294 Кодексу).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпункту 296.5 і 296.6 статті  296 Кодексу (пункт 296.7 статті 296 Кодексу).

Таким чином, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, які не отримували протягом звітного періоду доходи та не мають об’єктів оподаткування, що підлягають декларуванню, не зобов’язані подавати податкову декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи). 

При цьому, юридичні особи – платники єдиного податку третьої групи, у яких протягом звітного періоду відсутні доходи, що підлягають оподаткуванню єдиним податком, але у попередніх звітних періодах цього ж року було задекларовано дохід відповідно до пункту 296.7 статті 296  Кодексу повинні подати податку декларацію платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) з наростаючим підсумком та задекларувати отриманий ними раніше дохід.

У разі наявності  об’єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню відповідно до пункту 49.2 статті 49 Кодексу пунктом 120.1 статті 120 Кодексу передбачена відповідальність за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності платником податків або іншими особами, зобов’язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов’язок подання якої до контролюючих органів передбачено Кодексом.

На період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків та зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу.

Згідно з абзацом восьмим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Кодексу платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків щодо подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди – 2021 рік
(для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого до 1 червня
2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий – травень 2022 року
(для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.

Отже,  якщо платником податку господарська діяльність протягом звітного (податкового) періоду не проводилась та відсутні показники, які підлягають декларуванню як з ПДВ, так і єдиного податку третьої групи, то декларації з зазначених  податків за такий звітний (податковий) період на підставі пункту 49.2 статті 49 Кодексу не подаються.

Водночас, відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Кодексу у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання / придбання товарів / послуг, здійснених з метою формування податкового зобов’язання чи податкового кредиту відбувається анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

При цьому, згідно підпункту 5 пункту 293.8 статті 293 Кодексу у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розділом V Кодексу, платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 % (для платників єдиного податку третьої групи) або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування шляхом подання заяви щодо зміни ставки єдиного податку чи  відмови від застосування  cпрощеної системи оподаткування не пізніше  ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації ПДВ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).