Головне управління ДПС у Полтавській області за результатами розгляду звернення Підприємства про надання індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє наступне.
У своєму зверненні Підприємство повідомило, що основним видом провадження господарської діяльності є роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. При розрахунках за проданий товар приймає від покупців готівку, а також платіжні картки. Всі операції проводяться через ПРРО. З обслуговуючим банком укладено договір надання послуг з еквайрингу.
Виходячи з вищевикладеного, Підприємство просить надати письмову консультацію з наступних питань:
1) Яку суму комісійної винагороди визначати у р. 14 фіскального чеку РРО/ПРРО у разі відсутності технічної можливості банку надавати таку інформацію торговцю для виведення у чек?
2) Чи вважається фіскальний чек РРО/ПРРО дійсним у разі зазначення суми комісійної винагороди еквайру в розмірі 0,00 грн.?
3) Чи допускається відсутність слова «Решта» у р. 25 фіскального чеку РРО/ПРРО у разі її фактичної відсутності при розрахунку готівкою? Чи потрібно друкувати слово «Решта» та зазначати цифри: 0,00 грн. у разі фактичної відсутності решти?
Щодо питань 1, 2.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України
від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.
Дія Закону № 265 поширюється на усіх суб’єктів господарювання
(далі – СГ), їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.
Положення про форму та зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350, (далі – Положення № 13) розроблено відповідно до Закону № 265.
Положенням № 13 визначено форми і зміст розрахункових документів / електронних розрахункових документів, які в обов’язковому порядку мають надаватися особам, які отримують або повертають товар, отримують послуги або відмовляються від них, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням інтернету, при здійсненні розрахунків суб’єктами господарювання для підтвердження факту: продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів у сфері торгівлі, ресторанного господарства та послуг; здійснення операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; здійснення операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів; приймання комерційними агентами банків та небанківськими надавачами платіжних послуг та їх комерційними агентами готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення № 13 у рядку 14 фіскального касового чека на товари (послуги) (далі – фіскальний чек) зазначається сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності).
Поряд із цим зазначаємо, що пункт 4 розділу II Положення № 13 містить єдину умову, а саме необхідність заповнення рядків 12 –17 фіскального чека (у тому числі і рядку 14) лише у разі застосування під час проведення розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з’єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО).
Відповідно до пунктів 45, 47, 56 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.07.2022 № 164, суб’єкт господарювання сплачує еквайру комісійну винагороду та/або іншу плату за еквайринг відповідно до укладеного між ними договору (далі – плата за еквайринг).
Еквайр у разі зміни (збільшення або зменшення) розміру інтерчейнджу зобов’язаний здійснити відповідне коригування плати за еквайринг згідно з умовами та в порядку, встановленими договором між еквайром та суб’єктом господарювання.
Договір між еквайром і суб’єктом господарювання (отримувачем) про здійснення еквайрингу може передбачати обслуговування платіжних інструментів для здійснення платіжних операцій та/або інших операцій, визначених цим договором.
Еквайр залежно від особливостей діяльності суб’єкта господарювання зобов’язаний зазначити в договорі, зокрема такі умови:
порядок і терміни / строки розрахунків між еквайром та суб'єктом господарювання;
розмір комісійної винагороди, яку суб’єкт господарювання сплачує еквайру;
порядок та строк ініціювання суб’єктом господарювання повернення коштів за повернутий товар (ненадану послугу), який(а) був(ла) придбаний(а) з використанням платіжного інструменту (з урахуванням вимог законодавства України з питань захисту прав споживачів).
Також, еквайр зокрема зобов’язаний перераховувати кошти на рахунок суб’єкта господарювання або надавача платіжних послуг за реквізитами та в терміни, визначені договором, укладеним між ними.
Як відповідь на питання 1 повідомляємо, що у описаній ситуації Підприємству у рядку 14 фіскального чека слід відображати суму комісійної винагороди еквайра, яка відраховується такому еквайру із суми проведеної операції в розмірі визначеному в договорі між таким еквайром і суб’єктом господарювання.
Відповідно до вимог пункту 3 розділу I Положення № 13 у разі відсутності в розрахунковому документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий.
Таким чином, як відповідь на питання 2 повідомляємо, що не відображення та не заповнення відповідною інформацією рядка 14 фіскального чека призводитиме до порушення вимог Закону № 265.
Щодо питання 3.
Рядок 25 фіскального чека «решта, валюта (зазначається у разі здійснення оплати в готівковій формі)» не заповнюється, якщо решта при розрахунку не видавалась.
При цьому в наведених обставинах друкувати «0,00» у фіскальному чеку не потрібно.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |