Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.09.2025 р. № 5086/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення             про надання індивідуальної податкової консультації Товариство щодо окремих питань перебування юридичною особою платником єдиного податку на спрощеній системі обліку та звітності та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України                    (далі - Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи без сплати ПДВ, займається бронюванням та випискою квитків по КВЕД 79.90.

Товариство розглядає можливість укладання договору на використання системи бронювання квитків (далі – Договір). Загальні положення наданого Договору є стандартними для усіх клієнтів, без урахування специфіки системи оподаткування Товариства. У Додатку 1 до Договору – Продукти ….. зазначено, що для Товариства буде формуватися немонетарний фонд-транзакційний фонд, який є знижкою на послуги постачальника (далі – Фонд). Особливістю є те, що такий Фонд не може бути сплачений грошима, а лише використовується, як знижка до наданих послуг постачальника – заохочувальні винагороди для Товариства.

У Рахунку та Актах така знижка буде відображатись окремо, як зменшення вартості послуг постачальника і Товариство буде сплачувати за послуги за мінусом цієї знижки та лише у грошовій формі.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи виникає ризик для Товариства щодо можливості сприйняття наявності Фонду по Договору, як негрошового розрахунку з постачальником?

 

Щодо зазначеного питання.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених підпунктом 297.1 статті 297 Кодексу.

До суб'єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої – третьої груп встановлено статтею 292  Кодексу.

Підпунктом 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (підпункт 44.1 статті 44 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Згідно пункту 292.13. статті 292 дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до статті 296 Кодексу.

Відповідно до абзацу першого пункту 292.6 статті 292 Кодексу датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Згідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Грошова форма розрахунку – це розрахунок коштами як у готівковій (формі грошових знаків) так і безготівковій формі (записів на рахунках у банках).

Негрошові форми розрахунку – це різні способи погашення взаємних фінансових зобов'язань без використання коштів. До таких розрахунків належать, зокрема, бартерні операції, розрахунки векселями, договір переуступки прав вимоги, зарахування зустрічних вимог, тощо.

Відповідно до підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 Кодексу, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Згідно з пунктом 299.10 статті 299 Кодексу, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу, зокрема,  у разі застосування платником єдиного податку іншого способу розрахунків, ніж зазначені у пункті 291.6 статті 291 Кодексу, – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому допущено такий спосіб розрахунків.

Враховуючи зазначене, оскільки, для цілей оподаткування єдиним податком для юридичної особи ключовим є саме механізм розрахунку за товар/послугу з Фонду, тому здійснення платником єдиного податку розрахунків за товари/послуги  є розрахунком не у грошовій формі, що не дає права юридичній особі – платнику єдиного податку 3 групи застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Разом з тим зазначаємо, що юридична особа може перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності за умови неперевищення таким платником протягом календарного року обсягу доходу, встановленого           підпунктом 3 пунктом 291.4 статті 291 Кодексу, тоді як за умовами наданого договору користувач може припинити дію договору, коли його річний оборот або річний  баланс не перевищує 10 мільйонів євро.

Додатково зазначаємо, що згідно з підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1                 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірку наданих документів (договорів).

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).