Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.09.2025 р. № 5094/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо ведення обліку доходів та витрат та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомляє, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відс., здійснює оптовий та/або роздрібний продаж дитячого одягу.

Оскільки, фізична особа – підприємець, лише тільки розпочала свою діяльність та має намір для закупівлі товарів вносити на поточний рахунок фізичної особи – підприємця грошові кошти із власних заощаджень фізичної особи та/або кошти взяті у борг, як фізичною особою у родичів та знайомих.

Слід зазначити, що товари які продає фізична особа – підприємець, не зазначені в Переліку груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні, в цілях застосування реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2017 року № 231 (далі – Перелік № 231).

Також товари, якими торгує фізична особа – підприємець, не входять до переліку підакцизних товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

1. Чи потрібно фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку третьої групи (ставка 5 відс.), з метою упередження і унеможливлення протиправних та самоправних дій співробітників і посадових осіб податкових органів, під час оптового та/або роздрібного продажу товарів перелічених у цьому звернені (дитячого одягу), тобто товарів, що не входять до Переліку
№ 231, чи переліку підакцизних товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, мати та зберігати документи (чеки, накладні, договори тощо), що підтверджують витрати на придбання цих товарів, продаж яких здійснює фізична особа – підприємець?

2. Чи потрібно фізичній особі – підприємцю – платнику єдиного податку третьої групи (ставка 5 відс.), під час оптового та/або роздрібного продажу товарів перелічених у цьому звернені (дитячого одягу), тобто товарів, що не входять до Переліку № 231, чи переліку підакцизних товарів, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, вести товарний облік запасів у відповідності із вимогами п. 12 ст. 3 Закону України від 6 липня 1995 року
№ 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?

3. Чи зобов’язана фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи (ставка 5 відс.), включати до доходів такого платника суми коштів, які були ним внесені на поточний рахунок фізичної особи – підприємця для придбання товару, та які є її власними заощадженнями як фізичної особи та/або коштами взятими нею у борг, як фізичною особою, у родичів та знайомих?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з п.п. 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу доходом фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3
ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Абзацом першим п. 292.6 ст. 292 Кодексу встановлено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до
ст. 296 Кодексу (п. 292.13 ст. 292 Кодексу).

Щодо першого питання

Відповідно до п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про
визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України
від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратили чинність форми Книги обліку доходів, Книги обліку доходів і витрат та порядки їх ведення, затверджені  наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579,
та скасовано реєстрацію книг у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01 січня 2021 року Законом України
від 14 липня 2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів і витрат у довільній формі (в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді
(в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов’язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп вимог заповнювати податкову декларацію платника єдиного податку – фізичної
особи – підприємця (далі – податкова декларація) на підставі первинних документів у відповідності до норм п. 44.1 ст. 44 Кодексу, які мають право вивчати та перевіряти контролюючі органи під час проведення перевірок згідно
з п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу.

Для цілей оподаткування відповідно до абзацу першого п. 44.1 ст. 44 Кодексу платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п.п. 44.1 ст. 44 Кодексу (абзац другий п. 44.1
ст. 44 Кодексу).

Таким чином, положеннями глави 1 розділу XIV Кодексу визначено виключний обов’язок фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку другої групи щодо ведення обліку доходів, а отже обов’язку стосовно ведення витрат у такого платника єдиного податку не виникає.

Додатково повідомляємо, що необхідність мати документи, які підтверджують походження товару визначено не лише податковим законодавством.

Щодо другого питання

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Ведення обліку товарних запасів регламентовано положеннями п. 12 ст. 3 Закону № 265.

Відповідно до ст. 3 Закону № 265 наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496) затверджено Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку.

Дія Порядку № 496 поширюється на фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, які відповідно до Закону № 265 зобов’язані вести облік товарних запасів та здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку, та осіб, які фактично здійснюють продаж товарів (надання послуг) та/або розрахункові операції в місці продажу (господарському об’єкті) такої фізичної особи – підприємця.

Такі вимоги не поширюються на фізичних осіб – підприємців, які є платниками єдиного податку та не зареєстровані платниками податку на додану вартість (крім тих, які провадять діяльність з реалізації технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння).

Враховуючи викладене вище, у разі продажу фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку виключно наведених у зверненні товарів, у нього не виникатиме обов’язку щодо ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.

Водночас у разі наявності в асортименті товарів, зазначених у п. 12 ст. 3 Закону № 265, фізична особа – підприємець зобов’язаний вести облік товарних запасів стосовно всіх видів та категорій товарів за місцем їх реалізації, а не лише тих, що зазначені у п. 12 ст. 3 Закону № 265.

Щодо третього питання

Статтею 64 Закону України від 30 червня 2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон № 1591) передбачено відкриття банками та небанківськими надавачами платіжних послуг рахунків резидентам України, зокрема, фізичним особам – підприємцям.

Порядок відкриття надавачам платіжних послуг фізичним особам – підприємцям, визначений Інструкцією про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29липня 2022 року № 162 (далі – Інструкція № 162).

Фізична особа відкриває окремі рахунки для здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності та для власних потреб (п. 10 розділу 1 Інструкції № 162).

За платіжними рахунками, що відкриваються небанківськими надавачами платіжних послуг користувачам-резидентам у національній валюті, здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, з урахуванням особливостей, визначених Законом
№ 1591 та в п. 24 розділу I Інструкції № 162.

Забороняється використовувати поточні, платіжні рахунки фізичних осіб, що відкриваються для власних потреб, для проведення операцій, пов'язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності. За поточними, платіжними рахунками в національній валюті фізичних осіб –резидентів здійснюються платіжні операції відповідно до умов договору та вимог законодавства України, які не пов'язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Таким чином, до доходу фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку третьої групи не включаються власні кошти, які внесені на рахунок надавача платіжних послуг, відкритий для здійснення підприємницької діяльності, за умови, що такі кошти оподатковувалися під час їх нарахування (виплати) у порядку, визначеному Кодексом, та за наявності документів, які підтверджують сплату податків і зборів, зокрема, але не виключно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, розрахункових документів тощо (Зазначена позиція погоджена з Міністерством фінансів України).

Разом з тим, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства в частині включення/не включення до доходу платника єдиного податку коштів, отриманих фізичною особою – підприємцем у борг, будь-які висновки можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались, зокрема договір про надання коштів тощо.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.