Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.09.2025 р. № 5109/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення             Товариства  щодо окремих питань з перебування юридичної особи  на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою оподаткування 5 відсотків доходу. 

Підприємство планує діяльність з виробництва електричної енергії за допомогою сонячної електростанції (СЕС) та продаж цієї енергії за договором оператору системи розподілу.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право Товариство, як юридична особа, яка перебуває на спрощеній системі оподаткування (третя група за ставкою 5 відсотків), здійснювати виробництво та продаж відновлювальної електричної енергії (за допомогою сонячних панелей) оператору системи  розподілу без переходу на загальну систему оподаткування, керуючись підпунктом 14.1.29 пункту 14.1 статті 14, підпунктом 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 Кодексу?

2. Чи вважається така діяльність «продажем підакцизних товарів» у розумінні підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу для цілей
застосування спрощеної системи оподаткування, виходячи також із підпункту 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу?

3. Чи виникає в такої юридичної особи обов’язок реєструватися платником акцизного податку та подавати відповідну звітність, переходити на загальну систему оподаткування, якщо продаж електроенергії здіснюється не кінцевому споживачу, а оператору системи розподілу чи гарантованому покупцю? 

            Щодо першого питання

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено у главі 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 стаття 291 Кодексу).

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, за умови здійснення яких, юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої групи.

Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи юридичні особи, які здійснюють, виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібним продажем пива, сидру, пері (без додання спирту) та столових вин) (підпункт 3 підпункт 291.5.1 пункт 291.5 стаття 291 Кодексу).

Підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку (підпункт 14.1.145 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу до підакцизних товарів належить електрична енергія, на яку встановлено ставку акцизного податку за кодом товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2716 00 00 00.

Враховуючи вищезазначене, Товариство у разі здійснення діяльності з продажу електричної енергії, в тому числі виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії, яка відноситься до підакцизних товарів, відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу, не може перебувати на спрощеній системі оподаткування. При цьому, зазначену господарську діяльність Товариство може провадити на загальній системі оподаткування.

 

Щодо другого питання

У відповідності з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Кодексу продаж (реалізація) товарів – будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Разом з тим реалізація підакцизних товарів (продукції) – будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (підпункт 14.1.212 пункт 14.1 стаття 14 Кодексу).

Норма підпункту 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу застосовується для визначення платників акцизного податку. 

Таким чином, реалізація електричної енергії відноситься до операцій з підакцизними товарами.

Щодо третього питання

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії визначає та регулює Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019).

Згідно із статтею 1 Закону № 2019 виробник електричної енергії – суб’єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.

Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов’язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу електрична енергія належить до підакцизних товарів.

Водночас реалізація електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії відноситься до операцій з підакцизними товарами, які не підлягають оподаткуванню (підпункт 213.2.8 пункт 213.2 стаття 213 Кодексу).

Згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (підпункт 212.1.13 пункт 212.1 стаття 212 Кодексу).

Реєстрація у контролюючих органах як платника податку суб’єкта господарювання, постійного представництва, які здійснюють діяльність з виробництва підакцизних товарів (продукції), яка підлягає ліцензуванню, здійснюється на підставі відомостей щодо видачі такому суб’єкту відповідної ліцензії (підпункт 212.3.1                        пункт 212.3 стаття 212 Кодексу).

Зокрема, згідно з пунктом 49.2 1 статті 49 Кодексу платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Форма, порядок заповнення та подання декларації з акцизного податку затверджені наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, зі змінами та доповненням.

Отже, у разі здійснення, без отримання ліцензії відповідно до законодавства, операції з реалізації (продажу) електричної енергії, виробленої власними сонячними панелями або передачі для власного споживання власно виробленої електричної енергії у суб’єкта господарювання не виникає обов’язку щодо реєстрації платником акцизного податку декларування податкового зобов’язання із сплати акцизного податку та відсутній обов’язок подання податкової звітності з акцизного податку.

У разі отримання ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії, то суб’єкт господарювання буде платником акцизного податку відповідно до підпункту 212.1.13 пункту 212.1 статті 212 Кодексу, зобов’язаний зареєструватись платником акцизного податку згідно підпункту 212.3.1 пункту 212.3 статті 212 Кодексу та подавати Декларацію акцизного податку. Разом з цим обов’язок щодо сплати акцизного податку у суб’єкта господарювання відсутній згідно з підпунктом 213.2.8 пункту 213.2 статті 213 Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.