Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.09.2025 р. № 5115/ІПК/99-00-07-05-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо надання індивідуальної податкової консультації з питань проведення документальної позапланової перевірки з підстав підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та керуючись статтею 52 Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, що має намір виділити підприємство / товариство без припинення останнього / продовження діяльності.

Практична необхідність полягає у необхідності отримання інформації у контролюючого органу щодо підстав на проведення документальної позапланової перевірки.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання: «Чи вірним є розуміння, що при виділі / створенні одного або більше товариств з
платника податків, без припинення останнього, на підставі підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу контролюючим органом не буде проведена документальна позапланова перевірка, оскільки виділ товариства не є реорганізацією юридичної особи?»

Згідно із частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України
(далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Відповідно до частини першої статті 109 ЦКУ виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов’язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Якщо після виділу неможливо точно встановити обов’язки особи за окремим зобов’язанням, що існувало у юридичної особи до виділу, юридична особа, з якої здійснено виділ, та юридичні особи, що були створені внаслідок виділу, несуть солідарну відповідальність перед кредитором за таким зобов`язанням (частини третя, четверта статті 109 ЦКУ).

Водночас відповідно до пункту 1 статті 47 Закону України від 06 лютого
2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виділом є створення одного або більше товариств із переданням йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов’язків товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення останнього.

Стаття 98 Кодексу визначає Порядок погашення грошових зобов’язань або податкового боргу у разі реорганізації платника податків або передачі єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства в оренду чи концесію, або продажу єдиного майнового комплексу державного або комунального підприємства у процесі приватизації.

Разом з тим, відповідно до положень підпункту 98.1.4 пункту 98.1 статті 98 Кодексу під реорганізацією платника податків розуміється, зокрема, виділення з платника податків інших платників податків, а саме: передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів іншими платниками податків, які створюються власниками корпоративних прав платника податків, що реорганізується, та внаслідок якого не відбувається ліквідація платника податків, що реорганізується.

У пункті 98.3 статті 98 Кодексу визначено, що реорганізація платника податків шляхом виділення з його складу іншого платника податків або внесення частини майна платника податків до статутного капіталу іншого платника податків без ліквідації платника податків, який реорганізується, не тягне за собою розподілу грошових зобов’язань чи податкового боргу між таким платником податків та особами, утвореними у процесі його реорганізації, чи встановлення їх солідарної відповідальності за порушення податкового законодавства, крім випадків, коли за висновками контролюючого органу така реорганізація може призвести до неналежного погашення грошових зобов’язань чи податкового боргу платником податків, який реорганізується. Рішення про застосування солідарної або розподільної відповідальності за порушення податкового законодавства може бути прийняте контролюючим органом у разі коли майно платника податків, що реорганізується, перебуває у податковій заставі на момент прийняття рішення про таку реорганізацію.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Кодексу контролюючі органи, визначені у підпункті 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Кодексу, мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Кодексу документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених у Кодексі податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин із працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітностей, регістрів податкового та бухгалтерського обліків, ведення яких передбачено у законі, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліках і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у пункті 78.1 статті 78 Кодексу.

Так, згідно з підпунктом 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу документальна позапланова перевірка здійснюється, коли розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Враховуючи вищезазначене, виділення є видом реорганізації, що підпадає під дію пункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Кодексу в частині здійснення документальної позапланової перевірки.

Додатково повідомляємо, що згідно з підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).