Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2025 р. № 5121/ІПК/26-15-24-01-14-08

Головне управління ДПС у м. Києві за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм законодавства та керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року
№ 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що зареєстрований фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку третьої групи. В (…) році здійснив відвантаження стелажних систем юридичній особі, відповідно КВЕД 46.49 «Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення». Згідно договору постачання покупець мав здійснити оплату до (…) р., однак, юридичною особою до вказаного терміну здійснено неповну оплату, тому дію договору було продовжено до (…) р. Фізична особа – підприємець планує з (…) р. перейти на другу групу платників єдиного податку.

З огляду на зазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію, з такого питання:

Чи може фізична особа – підприємець, змінивши в (…) року групу платника єдиного податку (з третьої на другу групу), виключивши заборонені види діяльності для другої групи платників єдиного податку та зберігаючи КВЕД 46.49 отримувати в рамках річного ліміту для другої групи залишок несплаченого боргу?

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою ( п. 291.3 ст. 291 Кодексу).

Підпунктом 1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу встановлено, що доходом для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ст. 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (п. 292.6 ст. 292 Кодексу).

Визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб’єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування (п. 292.14 ст. 292 Кодексу).

Відповідно до п. 296.2 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку (далі – Декларація) у строк, встановлений для річного податкового (звітного) періоду, в якій відображаються обсяг отриманого доходу, щомісячні авансові внески, визначені п. 295.1 ст. 295 Кодексу, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого, обчисленого і сплаченого в порядку, визначеному законом для даної категорії платників.

Така податкова декларація подається, якщо платник єдиного податку не допустив перевищення протягом року обсягу доходу, визначеного у п. 291.4
ст. 291 Кодексу та/або самостійно не перейшов на сплату єдиного податку за ставками, встановленими для платників єдиного податку другої або третьої групи.

Пункт 291.5 ст. 291 Кодексу містить перелік видів діяльності, за умови провадження яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.

Підпунктом 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Кодексу визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених Кодексом, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання – з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми.

Згідно з п. 293.4 ст. 293 Кодексу ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої – третьої групи (фізичні особи – підприємці) у розмірі 15 відс., зокрема, до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування (крім платників єдиного податку третьої групи – електронних резидентів (е-резидентів)).

Враховуючи викладене, якщо платник єдиного податку другої групи отримав кошти за товари (роботи, послуги), відвантажені (надані) у період його перебування на третій групі, то такі кошти на дату їх надходження включаються до складу доходу платника єдиного податку другої групи.

Однак, якщо зазначений дохід, отримується від виду діяльності, який не дає право перебувати на другій групі, то такий платник єдиного податку повинен:

перейти на сплату інших податків і зборів шляхом подання відповідної заяви у терміни, визначені Кодексом;

в Декларації додатково відобразити окремо доходи, отримані від здійснення видів діяльності, що заборонені для відповідної групи, та застосувати до них ставку єдиного податку в розмірі 15 відсотків.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).