Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.09.2025 р. № 5139/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ при реалізації проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Установа виступає замовником будівельно-монтажних робіт з будівництва двох багатоквартирних житлових будинків для внутрішньо переміщених осіб та модульної котельні для опалення таких багатоквартирних житлових будинків.

Фінансування таких будівельно-монтажних робіт здійснюється за рахунок грантових коштів Європейського Співтовариства (далі – Співтовариство) та коштів бюджету територіальної громади в рамках проєкту «Підтримка ЄС у забезпеченні житлом внутрішньо переміщених осіб».

З огляду на вищевикладене Установа просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання, чи оподатковуються ПДВ операції з будівельно-монтажних робіт з будівництва вказаних об’єктів, які фінансуються за рахунок коштів бюджету територіальної громади.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 розділу І ПКУ податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу І ПКУ.

Статтею 3 розділу І ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Згідно зі статтею 3 Угоди заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами, або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:

контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті податку на додану вартість, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн;

у тих випадках, коли контракт стосується поставки товарів, що походять з України, контракт повинен бути укладений на підставі цін, без урахування податку на додану вартість;

При цьому термін «товар» слід розуміти як будь-який продукт, послугу і/або права, які підлягають продажу, а термін «контракт» означає письмовий договір між Комісією Співтовариств та юридичною або фізичною особою, укладений з метою виконання проєкту (програми) зовнішньої допомоги, що фінансується Співтовариством.

Відповідно до пункту 2 Порядку залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» зі змінами (далі – Порядок № 153) грантовою угодою є угода між партнером з розвитку або виконавцем та реципієнтом про передачу фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті в рамках проекту (програми); МТД – фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України;  виконавцем проєкту є будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).

Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пункти 11, 13 Порядку № 153).

Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проєктів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД, (далі – план закупівлі) до переліку не включаються товари, роботи і послуги, що придбаваються за кошти, залучені на умовах співфінансування з інших джерел, крім проектів (програм), партнером з розвитку за якими є Співтовариство.

Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов'язань і податкового кредиту з податку на додану вартість та складання податкової накладної і реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

За операціями з виконання підрядних будівельно-монтажних робіт суб'єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ.

Відповідно до абзаців другого та третього пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Порядок застосування податкових пільг з податку на додану вартість при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153. Підставою для застосування податкової пільги у межах реалізації проєкту МТД є реєстраційна картка проєкту (програми), оформлена згідно з Порядком № 153.

Платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 роздiлу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, що наявні у зверненні, ДПС повідомляє.

Якщо придбання товарів/послуг, зазначених у плані закупівлі проєкту, здійснюється виконавцем проєкту МТД у платника податку на додану вартість, який є субпідрядником у рамках проєкту МТД, та відбувається у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, то у разі дотримання умов для застосування режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість, передбачених міжнародними угодами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, ПКУ, Порядком № 153, операції з постачання таких товарів/послуг платником податку на додану вартість звільняються від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому слід зазначити, що режим звільнення від оподаткування податком на додану вартість поширюється не на осіб та не на операції із отримання або використання коштів МТД, а на операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість.

У рамках проєктів МТД, партнером з розвитку яких виступає Співтовариство, а реалізація відбувається частково за кошти гранту Співтовариства, а частково – з бюджету на умовах співфінансування, операції з постачання платником податку на додану вартість товарів/послуг відповідно до проєкту МТД та в межах затвердженого плану закупівлі, що придбаваються виконавцями та субпідрядниками проєктів (як за рахунок коштів гранту Співтовариства, так і за  рахунок коштів державного бюджету), звільняються від оподаткування податком на додану вартість. В договорі на таке постачання ціна таких товарів/послуг має бути вказана «Без ПДВ». Постачальник за такими операціями податкові зобов’язання з податку на додану вартість не визначає і до бюджету не сплачує.

Отже, операції з постачання товарів/послуг у рамках проекту МТД  безпосередньо виконавцю проекту МТД у межах затвердженого плану закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД, звільняються від оподаткування податком на додану вартість відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ, у тому числі, якщо оплата таких товарів/послуг здійснюється частково за кошти гранту Співтовариства, а частково – за рахунок коштів бюджету територіальної громади, залучених на умовах співфінансування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II ПКУ).