Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.09.2025 р. № 5163/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) щодо отримання ідивідуальної податкової декларації із земельного податку (далі – Податок) та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі− Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що для правильного обчислення земельного податку субєктом господарювання – платником єдиного податку третьої групи, який є власником земельної ділянки (далі – Ділянка) та єдиного майнового комплексу (далі – Комплекс), розташованого на Ділянці. Частина приміщень Комплексу здається в оренду на підставі договорів оренди приміщень          (далі – Договори оренди приміщень).

Товариство, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення: 1) який порядок справляння Податку власником Ділянки – платником єдиного податку третьої групи у разі передачі в оренду частини приміщень Комплексу; 2) право на звільнення від сплати Податку втрачається за всю площу Ділянки чи на частину площі Ділянки, пропорційної площі приміщень Комплексу, наданих в оренду.

Кодекс визначає, що Податок справляється з власників земельних ділянок та постійних землекористувачів, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14, пп.  269.1.1.1, 269.1.1.2 п.п.  269.1.1 п.  269.1 ст. 269 Кодексу).

Питання 1 – 2.

Платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, податку на майно в частині Податку за земельні ділянки, що використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (крім діяльності з надання земельних ділянок та/або нерухомого майна, що знаходиться на таких земельних ділянках, в оренду (найм, позичку) та платниками єдиного податку четвертої групи для ведення сільськогосподарського товаровиробництва (п.п.  4 п. 297.1 ст.  297 Кодексу).

Згідно з частиною першою ст. 797 Цивільного кодексу України
(далі – Цивільний кодекс), вказано, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Тобто, у платників єдиного податку другої – третьої груп, які набули у власність або у постійне користування земельну ділянку та надають її та/або нерухоме майно, що знаходиться на такій земельній ділянці, в оренду (найм), позичку виникає обов’язок сплачувати земельний податок та надавати податкову декларацію з плати за землю на загальних підставах.

Відповідно до частини першої ст. 795 Цивільного кодексу зазначено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Згідно зі ст. 796 Цивільного кодексу одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму.

Також, у договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території (абзац п’ятий п.  286.6 ст.  286 Кодексу).

Відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу одночасно з правом найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) наймачеві надається право користування земельною ділянкою, на якій вони знаходяться, а також право користування земельною ділянкою, яка прилягає до будівлі або споруди, у розмірі, необхідному для досягнення мети найму. У договорі найму сторони можуть визначити розмір земельної ділянки, яка передається наймачеві. Якщо розмір земельної ділянки у договорі не визначений, наймачеві надається право користування усією земельною ділянкою, якою володів наймодавець.

Таким чином, якщо у договорі оренди (найму, позики) земельної ділянки та/або нерухомого майна, що розташоване на такій земельній ділянці, розмір земельної ділянки, право користування якою передається по договору оренди (найму, позики), не визначений, земельний податок за таку земельну ділянку
та земельну ділянку під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах за всю площу земельної ділянки з урахуванням прибудинкової території (п. 284.3 ст. 284 Кодексу).

Для коректного застосування преференції, визначеної п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, у договорі оренди (найму, позики) нерухомого майна площа або частка земельної ділянки, яка разом з нерухомим майном передається в користування, має бути визначена з дотриманням вимог п. 286.6 ст. 286 Кодексу – пропорційно тій частині площі нерухомого майна, що передані в оренду (найм, позику). У такому випадку Податок нараховується пропорційно тій частині площі нерухомого майна, що передані в оренду (найм, позику), з урахуванням прибудинкової території.

З огляду на викладене та з метою уникнення ризиків, пов’язаних з обчисленням податкових зобов’язань з Податку, договір оренди (найму, позики) нерухомого майна має містити розрахунок пропорційності, за яким визначено розмір земельної ділянки, що передається в оренду з нерухомим майном, розташованим на такій земельній ділянці.

Отже, якщо у Договорах оренди приміщень визначений розмір Ділянки під приміщеннями Комплексу, що передані в оренду (найм), з урахуванням вимог ст. 286 Кодексу, то субєкт господарювання – платник єдиного податку має нараховувати та сплачувати податкові зобов’язання з Податку за площі Ділянки, які визначені у вказаних Договорах оренди приміщень.

Тобо звільнення від нарахування, сплати та подання податкової звітності з Податку втрачається на такі площі Ділянок, розміри яких визначені у Договорах оренди приміщень.

У разі якщо у Договорах оренди приміщень не визначений розмір Ділянки або не враховані вимоги ст.  286 Кодексу, то податкові зобовязання з Податку  платник єдиного податку повинен нараховувати та сплачувати за всю площу Ділянки.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.  52.2 ст.  52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію