Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.09.2025 р. № 5167/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування резидентів Дія Сіті та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство є резидентом Дія Сіті – платником податку на особливих умовах з 01.02.2024.

Станом на 2024 рік на підприємстві встановлено строк корисного використання для основних засобів 4 групи (електронно-обчислювальні машини) – 5 років. Водночас, згідно з п.п. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу мінімально допустимий строк амортизації такої групи становить 2 роки.

Заявник запитує:

Чи відповідає чинному законодавству рішення підприємства щодо перегляду строку корисного використання основних засобів 4 групи з 5 до 2 років, якщо таке рішення прийняте на підставі зміни  очікуваних економічних вигід від їх використання?

Чи правильно буде донарахувати амортизацію за новим строком, починаючи з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну строку корисного використання без коригувань за попередні звітні періоди?

Чи звільняється платник податків від обов’язку подання уточнюючої фінансової та податкової звітності за періоди, що передували перегляду строку корисного використання, у разі якщо зміна стосується виключно майбутніх нарахувань амортизації?

Щодо питань 1 - 3

Відповідно до п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексуплатники податку на прибуток під час розрахунку амортизації за прямолінійним методом щодо основних засобів четвертої групи «Машини та обладнання» можуть використовувати починаючи з 01 січня 2017 року мінімально допустимий строк амортизації, який дорівнює два роки, якщо витрати на придбання таких основних засобів понесені (нараховані) платником податків після 01 січня 2017 року та в разі, якщо для таких основних засобів одночасно виконуються вимоги:

основні засоби не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;

основні засоби введені в експлуатацію в межах одного з податкових (звітних) періодів з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року;

основні засоби використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за виключенням платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).

Під час застосування положень п. 43 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» Кодексу норми п. 138.3 ст. 138 Кодексу не застосовуються в частині нарахування амортизації відповідно до встановлених мінімально допустимих строків амортизації основних засобів.

Пунктом 44.1 ст. 44 Кодексу встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 996) встановлено, що первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підтверджуючі первинні документи для застосування прискореної амортизації згідно з п. 43 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Кодексу, у тому числі невведення в експлуатацію основних засобів та невикористання їх на території України, складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку.

Одночасно повідомляємо, що для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах застосовується особливий режим оподаткування податком на прибуток підприємств, відповідно до якого при визначенні бази оподаткування в податковому обліку амортизація не нараховується.

При цьому регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону № 996).

Отже, питання щодо порядку відображення амортизації у бухгалтерському обліку, а також подання уточнюючої фінансової звітності належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).