Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2025 р. № 5173/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо  відображення в обліку операцій з відступлення права вимоги за договорами з надання поворотної фінансової допомоги та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Заявник має на меті придбати 100 відсотків частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство).

Між Товариством та нинішнім засновником (далі – Засновник) укладено два договори про надання безвідсоткової поворотної допомоги, за якими останній надав Товариству  поворотну фінансову допомогу. Наразі Товариство не має можливості повернути своєму учаснику зазначену допомогу.

Водночас, після продажу 100 відсотків частки Товариства планується укладення договорів про відступлення права вимоги за вказаними вище договорами з надання поворотної фінансової допомоги між Засновником, який продає свою частку та Заявником, який цю частку придбаває.

У зв’язку із зазначеним Заявник просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1.  Чи виникає у Товариства дохід, який підлягає оподаткуванню під час укладення між нинішнім Засновником та Заявником – майбутнім засновником договору про відступлення права вимоги за договорами про надання поворотної фінансової допомоги?

2. Чи виникає у Заявника дохід, який підлягає оподаткуванню, у разі повернення йому як новому кредитору поворотної фінансової від Товариства за договорами про відступлення права вимоги за договорами про надання поворотної фінансової допомоги?

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно оподаткування операцій, зазначених у запиті, має розглядатись з урахуванням договірних умов, обставин здійснюваних господарських операцій та первинних документів, якими вони супроводжувались.

Проте, наданої у запиті інформації недостатньо для надання відповіді на поставлені питання, тому надаємо роз’яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства.

Щодо питання 1.

Відповідно до частини другої ст. 115 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною першою ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові  (частина перша ст. 513 ЦКУ).

Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Кодексу поворотна фінансова допомога – сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

Підпунктом 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що відступлення права вимоги –  операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Тобто, відповідно до договору про відступлення права вимоги, якщо до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, то у такому випадку відбувається лише заміна кредитора.

Підпунктом 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними  положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування  фінансового результату до оподаткування за операціями відступлення права вимоги за договорами з надання поворотної фінансової допомоги, наданою підприємству його засновником - резидентом.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Водночас повідомляємо, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з відступлення права вимоги за договорами з надання поворотної фінансової допомоги, у тому числі наданою підприємству його засновником, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо питання 2.

Оподаткування фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з
п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2
ст. 164 Кодексу зокрема, інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу
(п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказаний дохід є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить
5 відсотків об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹
підрозділу 10  розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Податковий агент, визначення якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1                        ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок (військовий збір) із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу
(п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи зазначене, дохід фізичної особи – нового кредитора у вигляді суми коштів, що виплачуються Товариством – боржником згідно з договором про відступлення права вимоги включається до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

При цьому юридична особа як податковий агент повинна виконати усі функції, визначені Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).