Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2025 р. № 5176/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що є фізичною особою – підприємцем основним видом діяльності за КВЕДом є 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціальних магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами».

Платник податків здійснює роздрібну торгівлю тютюнових виробів,
які відповідно до п. 197.27 ст. 197 Кодексу звільнені від оподаткування податку на додану вартість (далі – ПДВ) з 01.01.2022 року. При цьому у  платника податків не виникає обов’язку нарахування компенсуючого ПДВ та проведення розподілу ПДВ при використанні цих товарів у неоподатковуваній діяльності.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з питання:

Чи потрібно робити розподіл ПДВ?

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та
підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Відповідно до п. 189.18 ст. 189 Кодексу у разі постачання тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, при їх постачанні на митній території України, базою оподаткування є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ.

Базою оподаткування для тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, що ввозяться на митну територію України, є максимальна роздрібна ціна таких товарів без урахування ПДВ
(п. 190.1 ст. 190 Кодексу).

Згідно з п.п. 14.1.106 п. 14.1. ст. 14 Кодексу максимальні роздрібні ціни – ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому Кодексом. Продаж суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Роздрібна ціна продажу підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни (без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), не може бути меншою за встановлене на дату виробництва такого товару мінімальне акцизне податкове зобов’язання із сплати акцизного податку на тютюнові вироби, помножене на коефіцієнт 1,45, а для тютюнових виробів, на які встановлено лише специфічну ставку акцизного податку, – меншою за розмір встановленої на дату виробництва такого товару специфічної ставки акцизного податку, помноженої на коефіцієнт 1,45. Розмір максимальної роздрібної ціни на підакцизні товари (продукцію), який встановлюється виробниками або імпортерами для тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, не може бути меншим, ніж розмір роздрібної ціни продажу, обчислений відповідно до п.п. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Пунктом 197.27 ст. 197 Кодексу визначено, що звільняються від оподаткування операції з постачання на митній території України тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, для яких встановлені максимальні роздрібні ціни, крім операцій:

а) з першого постачання таких товарів їх виробниками;

б) з першого постачання таких товарів суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону України
від 11 січня 2001 року № 2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції», зі змінами та доповненнями, (далі – Закон № 2210). Перелік суб’єктів господарювання, пов’язаних відносинами контролю з виробниками, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі;

в) із ввезення таких товарів на митну територію України та їх першого постачання імпортером на митній території України.

Отже, встановлений п. 189.18 ст. 189 Кодексу порядок визначення бази оподаткування застосовуються виключно такими категоріями платників:

суб’єктами господарювання – виробниками тютюнової продукції;

суб’єктами господарювання, які пов’язані відносинами контролю з виробниками у розумінні Закону № 2210 (далі – контрольовані суб’єкти господарювання). Перелік контрольованих суб’єктів господарювання затверджується Кабінетом Міністрів України;

імпортерами тютюнової продукції.

Для цілей застосування п. 189.18 ст. 189 Кодексу для тютюнової продукції, для якої встановлені максимальні роздрібні ціни, вищезазначені платники податку для визначення бази оподаткування ПДВ мають використовувати максимальні роздрібні ціни, які були встановлені станом на дату виготовлення такої продукції, незалежно від дати постачання такої продукції.

Суб’єкти господарювання, які здійснюють операції з постачання такої тютюнової продукції, але які не відносяться ні до категорії виробників тютюнових виробів, ні до категорії контрольованих суб’єктів господарювання, ні до імпортерів такої продукції, правила визначення бази оподаткування, встановлені п. 189.18 ст. 189 Кодексу не застосовують.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Кодексу до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій
з придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту отримувачем товарів/послуг, є податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних (далі – ЄРПН).

Згідно з п. 199.1 ст. 199 Кодексу, у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (п. 199.2 ст. 199 Кодексу).

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів
в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно
з податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції (п. 199.3 ст. 199 Кодексу).

Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. У разі зняття з обліку платника податку, у тому числі за рішенням суду, перерахунок частки здійснюється виходячи з фактичних обсягів оподатковуваних та неоподатковуваних операцій, проведених з початку поточного року до дати зняття з обліку (п. 199.4 ст. 199 Кодексу).

Частка використання товарів/послуг, необоротних активів
в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм пп. 199.2 - 199.4
ст. 199 Кодексу, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ст. 199 Кодексу. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року (п. 199.5 ст. 199 Кодексу).

Частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів у неоподатковуваних операціях розраховується у таблиці 1 додатку 6 до податкової декларації з ПДВ (далі – Декларація), форма та порядок заповнення якої затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289. Така частка, що визначається у графі 7 таблиці 1 додатка 6 до декларації у відсотках, дорівнює різниці між 100 відсотками та часткою використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях (графа 6 таблиці 1 додатка 6 до Декларації). Частка використання товарів/послуг та/або необоротних активів в оподатковуваних операціях у свою чергу розраховується як відношення обсягів оподатковуваних операцій, здійснених протягом календарного року, до загального обсягу операцій (оподатковуваних та неоподатковуваних), здійснених у такому календарному році.

Таким чином, п. 199.1 ст. 199 розділу V Кодексу передбачено нарахування податкових зобов’язань за придбаними з ПДВ товарами/послугами, які частково використовуються в оподатковуваних, а частково – в неоподатковуваних операціях платника податку, виходячи з частки використання таких товарів/послуг в неоподатковуваних операціях. Така частка розраховується
у таблиці 1 додатка 6 до Декларації.

Іншого порядку нарахування податкових зобов’язань за товарами/послугами, які частково використовуються в оподатковуваних,
а частково – в неоподатковуваних операціях Кодексу не передбачено.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

____________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.