Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.09.2025 р. № 5182/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

                                                       

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань щодо визнання/не визнання операцій контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Податкового кодексу України (далі – Кодекс), та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у необхідності вірного складання Податкової декларації з податку на прибуток підприємств та Звіту про контрольовані операції за наслідками наступних операцій.

Між платником податків та податковим резидентом Об’єднаних Арабських Еміратів, який має організаційно – правову форму Free Zone Establishment  (FZE) (далі – нерезидент) у 2024 році був укладений договір купівлі – продажу (далі — Договір), на підставі якого платником податків було придбано обладнання для ремонтних робіт на суму 722 625,02 гривень.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається така господарська операція контрольованою відповідно до статті 39 розділу I Кодексу? У разі якщо операція не є контрольованою, то чи потрібно платнику податків визначати ціну придбання відповідно до принципу «витягнутої руки» згідно з процедурою, встановленою статтею 39 розділу I Кодексу?

2. Чи повинен платник податків збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду за 2024 рік на суму 30 відсотків вартості обладнання, придбаного у нерезидента відповідно до підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу?

3. Чи відповідає ціна придбання обладнання у нерезидента цінам, що відповідають принципу «витягнутої руки»?

4. Чи повинен платник податків проводити аналіз відповідності ціни придбання принципу «витягнутої руки» по вказаній господарській операції  у разі якщо платник податків буде мати документ, який свідчитиме про сплату нерезидентом податку на прибуток у державі реєстрації за 2024 рік?

5. Чи повинен платник податків подавати Звіт про контрольовані операції?

 

Щодо питань 1, 5

Підпунктами «в» та «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що  контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема:

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

 господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно – правова форма яких включена до переліку організаційно – правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ цього підпункту.

Відповідно до підпункту «а» підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, звіт про контрольовані операції.

У звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді (підпункт 39.4.2.1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу).

У разі якщо обсяг операцій між платником податків та нерезидентом не відповідає вартісним критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, така операція не є контрольованою та у платника податків відсутній обов’язок подавати звіт про контрольовані операції.

 

Щодо питання 2

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Згідно з підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 зазначеного пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), придбаних зокрема у:

нерезидентів (у тому числі пов’язаних осіб – нерезидентів), зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу;

нерезидентів, організаційно – правова форма яких включена до переліку організаційно – правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Відповідно до підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), реалізованих, зокрема на користь:

нерезидентів, зареєстрованих у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу;

нерезидентів, організаційно – правова форма яких включена до переліку організаційно – правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи.

Вимоги цих підпунктів не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат/доходів підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту (абзац шостий підпункту 140.5.4 та абзац п’ятий підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

Норми цих підпунктів застосовуються за результатами податкового (звітного) року (абзац дев’ятий підпункту 140.5.4 та абзац шостий підпункту 140.5.5¹ пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

Перелік держав, які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу затверджений  постановою Кабінету Міністрів України від  27 грудня 2017 року № 1045 «Про затвердження переліку держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України, визнання таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 977» із змінами та доповненнями (далі – Перелік № 1045),  до якого в періоді здійснення операцій – 2024 рік – включено ОАЕ.

Перелік організаційно – правових форм, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року № 480 «Про затвердження переліку організаційно – правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі податок з доходів, отриманих за межами держави реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави, в якій вони зареєстровані як юридичні особи» із змінами та доповненнями (далі – Перелік № 480). Організаційно – правова форма нерезидента – Free Zone Establishment  (FZE) з місцем реєстрації ОАЕ включена до Переліку № 480.

Враховуючи, що у платника податків відбулася операція з придбання обладнання у нерезидента, країна реєстрації якого включена до Переліку № 1045 та, організаційно – правова форма якого у період на момент здійснення таких операцій включена до Переліку № 480, він повинен згідно з вимогами підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду 2024 рік на суму 30 відсотків вартості обладнання, або  підтвердити суму таких витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, без подання звіту.

 

Щодо питання 3

Підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення дослідження або перевірки наданих документів, аналізу цін на предмет відповідності їх цінам, що відповідають принципу «витягнутої руки».

 

Щодо питання 4

Згідно з відповіддю на питання 6 Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹ та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу,  затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 № 266, -  якщо нерезидент, організаційно-правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно-правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом – нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Зазначені підпункти статті 140 розділу III Кодексу не містять спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 глави 10 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від контрагента документа, що виданий фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Враховуючи викладене, за умови отримання платником податків довідки від нерезидента про сплату останнім податку на прибуток у державі реєстрації за 2024 рік, яка буде належним чином легалізована та перекладена відповідно до законодавства України, у платника податків буде відсутній обов’язок проводити аналіз відповідності ціни придбання принципу «витягнутої руки» по вказаній господарській операції.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).