Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2025 р. № 5187/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо отримання індивідуальної податкової консультації з орендної плати за землю та, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи, основний вид діяльності по коду КВЕД «68.20 – Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна». Товариство у липні 2025 року здійснило продаж власного нерухомого майна (далі – Об’єкт), розташованого на земельній ділянці комунальної власності (далі – Ділянка), яка перебувала у користуванні Товариства на умовах оренди на підставі укладеного з ……. міською радою (далі – Рада) договору оренди Ділянки від 26.11.2019 (далі – Договір). При цьому, у зверненні відсутня інформація щодо державної реєстрації Договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Строк дії Договору до 31.10.2024 року.

Товариство своєчасно подало клопотання про поновлення дії Договору або укладення нового договору оренди на Ділянку (копія листа до Ради від  02.08.2024 додана), проте Товариство зазначає, що Рада не прийняла жодного рішення.

Товариство повідомляє, що продовжувало сплачувати орендну плату за Ділянку згідно з умовами Договору.

На підставі викладених обставин Товариство просить надати роз’яснення:

1) чи повинно нараховувати та сплачувати орендну плату за Ділянку, якщо строк дії Договору сплив та відсутнє рішення Ради щодо його поновлення;

2) з якої дати припиняється нарахування та сплата орендної плати за Ділянку – з дати закінчення дії Договору з 31.10.2024 року чи з дати продажу Об’єкту з 14.07.2025 року.

Питання 1 – 2.

Використання землі в України є платним. Об’єктом плати за землю є земельна ділянка (частина перша статті  206 Земельного кодексу України      (далі – Земельний кодекс)).

Відповідно до статті  2 Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХІV «Про оренду землі» (зі змінами) (далі – Закон № 161) відносини, пов’язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом  №  161, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог статті  288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір такої земельної ділянки, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункти  288.1, 288.4 статті  288 Кодексу).

Пунктом  287.1 статті  287 Кодексу визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Земельним законодавством встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, які оформлюються відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»» (статті  125, 126 Земельного кодексу).

Крім цього, у разі відсутності заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди за землю до дати закінчення дії такого договору після настання відповідної дати закінчення дії договору, державна реєстрація речового права продовжується на той самий строк (частина четверта статті  126¹ Земельного кодексу).

Отже, Товариство продовжувало користуватися Ділянкою після закінчення строку дії Договору до дати продажу Об’єкту, а відомості щодо державної  реєстрації припинення права оренди Ділянкою у зверненні відсутнє, то враховуючи те, що використання землі в Україні є платним, що закріплено у статті  206 Земельного кодексу, то Товариство має нараховувати та сплачувати орендну плату згідно з умовами Договору до дати державної реєстрації припинення права оренди Ділянки.

Водночас у статті  120 Земельного кодексу передбачений механізм переходу права на земельну ділянку у разі набуття прав власності на об’єкт нерухомого майна. Зокрема, у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці, що перебуває у користуванні на праві оренди, емфітевзису, суперфіцію у відчужувача (попереднього власника), до набувача одночасно переходить відповідно право оренди, емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, крім випадків, визначених частиною шостою цієї статті (частина четверта статті  120 Земельного кодексу).

Таким чином, у порядку статті  120 Земельного кодексу виникає необхідність внесення змін до реєстраційних даних Договору у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині зміни орендаря – нового власника Об’єкта або укладення нового договору оренди на користування Ділянкою у порядку і строки, передбачені законодавством.

Додатково повідомляємо, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді (абзац дев’ятий статті  33 Закону №  161).

Разом з тим повідомляємо, що висновки з питань практичного застосування норм податкового законодавства надаються Державною податковою службою України на звернення Товариства виходячи із суті питань та наявної інформації, наданої у зверненні.

Згідно з пунктом  52.2 статті  52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.