Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2025 р. № 5195/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України на звернення Банка щодо справляння плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Банк повідомив, що є власником нежитлового приміщення загальною площею 814,5 м², яке вбудовано-прибудовано до будівлі університету та право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Будівля університету, співвласником якої є Банк, розташована на несформованій земельній ділянці комунальної власності. Також Банк на підставі договорів оренди землі користується земельними ділянками площею 0,0885 га та 0,0036 га, строк дії яких сплив 17.05.2016.

Банк без наведення у зверненні додаткових фактичних обставин та, посилаючись на індивідуальну податкову консультацію, надану за його попереднім зверненням та зареєстровану 28.04.2025 в Єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій за № 2330/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК, запитує:

1. чи може Банк припинити сплату орендної плати за землю після двостороннього підписання з органом місцевого самоврядування актів повернення земельних ділянок; що використовувалися на умовах оренди (далі – Акти)?;
2. чи повинен Банк сплачувати плату за землю відповідно до пп. 2 п. 286.6 ст. 286 Кодексу чи інших норм Кодексу, у разі підписання Актів?;
3. чи повинен Банк сплачувати плату за землю у випадку підписання Актів та за якою формою (земельний податок або орендна плата) має сплачувати Банк як власник нежитлового приміщення, що є частиною будівлі, розташованої на несформованій земельній ділянці комунальної власності.

Відповідь з питань 1, 2 Банку надано в індивідуальній податковій консультації від 28.04.2025 № 2330/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК.

Щодо питання 3.

Питання щодо механізму надання у користування земельних ділянок в Україні належить до повноважень органів місцевого самоврядування та державних органів, таких як Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Порядок набуття прав власності або користування земельними ділянками, на  яких розміщені об’єкти нерухомості (крім багатоквартирних будинків), право власності на які набули окремі суб’єкти цивільних відносин врегульовано ст. 120 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс).

Статтею 206 Земельного кодексу встановлено, що використання землі в Україні є платним.

Відповідно до ст. 79¹ Земельного кодексу земельна ділянка є об’єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (присвоєння їй кадастрового номера) та державної реєстрації права власності на неї, що здійснюється після внесення інформації про таку ділянку до Державного земельного кадастру.

Оскільки справляння плати за землю передбачає наявність статусу земельної ділянки як об’єкта цивільних прав/прав власності, то обов’язок із обчислення податкових зобов’язань з плати за землю за земельну ділянку виникатиме у Банка з  дати державної реєстрації відповідного права на таку земельну ділянку, у тому числі права спільної сумісної або спільної часткової власності.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є  порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, який реалізує свої владні повноваження на  відповідній території, на якій розташована земельна ділянка, що використовується без правовстановлюючих документів, керуючись нормами ст. 377, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, має право порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та   фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування ними, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Слід зазначити, що компенсація у вигляді неотриманої орендної плати не має ознак податкового платежу у розумінні Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію