Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2025 р. № 5197/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

                                                            

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань щодо необхідності отримання довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає у необхідності формування чіткого розуміння обсягу податкових обов’язків, що виникають як наслідок ситуації, викладеної нижче.

Платник податків здійснює господарські операції з придбання товарів у нерезидентів, які зареєстровані у Федеративній Республіці Німеччина та мають організаційно – правову форму, яка включена до переліку організаційно – правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України, які не сплачують податок на прибуток.

Платник податків зазначає у зверненні, що його річний дохід від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, за 2024 рік не перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків), а обсяг господарських операцій з нерезидентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

У своєму зверненні платник податків посилається, на зміни, що були внесені в Кодекс Законом України від 18 червня 2024 року № 3813-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей податкового адміністрування під час воєнного стану для платників податків з високим рівнем добровільного дотримання податкового законодавства» (далі – Закон № 3813), зокрема до підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, який доповнено новим підпунктом 39.2.1.2¹.

У зв’язку з чим, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

- чи потрібно платнику податків отримати довідку, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу?

 

Підпунктом «г» підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що  контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема:

господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно – правова форма яких включена до переліку організаційно – правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2¹ цього підпункту.

Підпунктом «а» підпункту 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно: операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо.

Підпунктом 3 пункту 7 розділу І Закону № 3813 доповнено підпункт 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу новим підпунктом 39.2.1.2¹ , згідно з яким операції між платником податків і нерезидентом, організаційно-правова форма якого включена Кабінетом Міністрів України до переліку організаційно-правових форм нерезидентів, які не сплачують податок на прибуток (корпоративний податок), у тому числі з доходів, отриманих за межами держави (території) реєстрації таких нерезидентів, та/або не є податковими резидентами держави (території), в якій вони зареєстровані як юридичні особи (далі – Перелік) визнаються неконтрольованими за наявності хоча б однієї з таких умов:

нерезидент є резидентом держави (території), з якою Україною укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України (крім держави (території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу;

всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами держав (територій), з якими Україною укладено міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування, що підтверджується шляхом подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 1 жовтня року, що настає за звітним, довідки у паперовій або електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», яка підтверджує, що всі учасники (партнери) нерезидента є резидентами країни, з якою укладено міжнародний договір України (крім держав (територій), що включені до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до підпункту 39.2.1.2 цього підпункту), відповідно до пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до підпункту 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

У разі, якщо річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, не відповідає вартісним критеріям, встановленим підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, така операція не є контрольованою та, відповідно, платнику податків не потрібно отримувати довідку, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено відповідний міжнародний договір України.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III Кодексу встановлено, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Згідно з підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг (крім операцій, зазначених у пункті 140.2 та підпункті 140.5.6 зазначеного пункту, та операцій, визнаних контрольованими відповідно до статті 39 розділу I Кодексу), придбаних, зокрема у нерезидентів, організаційно – правова форма яких включена до Переліку.

Вимоги цього підпункту не застосовуються платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, але без подання звіту (абзац шість підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу).

Враховуючи викладене, платник податків повинен згідно з вимогами підпункту 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду 2024 рік на суму 30 відсотків вартості товарів, придбаних у нерезидентів, організаційно – правова форма яких включена до Переліку або  підтвердити суму таких витрат за цінами, визначеними за принципом «витягнутої руки» відповідно до процедури, встановленої статтею 39 розділу I Кодексу, без подання звіту.

Згідно з відповіддю на питання 6 Узагальнюючої податкової консультації щодо застосування окремих положень статті 39 Податкового кодексу України, у тому числі під час коригування фінансового результату до оподаткування на підставі підпунктів 140.5.4, 140.5.5¹ та 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 14 травня 2021 № 266, -  якщо нерезидент, організаційно – правова форма якого включена до Переліку, сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) у державі, в якій він зареєстрований як юридична особа (за даними відповідного бізнес-реєстру (торговельного, банківського або іншого реєстру, в якому фіксується факт державної реєстрації компанії, організації) у відповідній організаційно – правовій формі), такий нерезидент може вважатися податковим резидентом зазначеної держави. Відповідно, якщо платник податку на прибуток підприємств здійснює операції з таким контрагентом – нерезидентом, для платника податку відсутні підстави збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств на різниці, визначені підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу. Достатнім підтвердженням для цього буде документ, який свідчитиме про сплату податку нерезидентом у відповідній державі у періоді здійснення операції, у загальному розумінні (наприклад, у якості зареєстрованого платника податку на прибуток (корпоративного податку). Така довідка має містити інформацію про сплату податку саме нерезидентом, який є контрагентом платника податків, а не іншими фізичними, юридичними особами або утвореннями без статусу юридичної особи (зокрема, засновниками партнерства як організаційно-правової форми нерезидента тощо).

Підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140 розділу III Кодексу не містить спеціальних вимог щодо форми документа для підтвердження сплати податку нерезидентом, а також вимог щодо органу, який має видавати такий документ. Водночас, з урахуванням вимог пункту 103.5 статті 103 розділу II Кодексу, доцільним є отримання від нерезидента документа, виданого фінансовим (податковим) органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни. Такий документ повинен бути належним чином легалізований та перекладений відповідно до законодавства України.

Таким чином, платник податків, який проводить операції із нерезидентом, організаційно – правова форма якого включена до Переліку, звільняється від обов’язку збільшувати фінансовий результат до оподаткування податком на прибуток підприємств податкового (звітного) року на різниці, визначені підпунктом 140.5.4 пункту 140.5 статті 140  розділу III Кодексу за умови надання документа, який підтверджує сплату таким нерезидентом податку на прибуток (корпоративного податку) у відповідній державі у періоді здійснення операції, який виданий уповноваженим органом відповідної країни, за формою, затвердженою згідно із законодавством цієї країни, належним чином легалізованого, перекладеного відповідно до законодавства України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).