Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2025 р. № 5201/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань відображення господарських операцій за кредитним договором у бухгалтерському обліку платника податків та  застосування окремих норм статті 39 розділу І Податкового кодексу України (далі – Кодекс) та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу, в межах компетенції повідомляє.

У зверненні платник податків повідомив, що у 2024 році рішенням Вищого антикорупційного суду (далі – ВАКС)  стягнуто в дохід держави активи, а саме: право вимоги за кредитним договором, укладеним у  2009 році (далі – кредитний договір) між платником податків та пов’язаною особою – нерезидентом (далі – первісний кредитор, Нерезидент), за яким станом на 30.04.2024  у платника податків була наявна заборгованість  (основна сума боргу та сума нарахованих і невиплачених відсотків).

Практична необхідність отримання індивідуальної податкової консультації полягає в необхідності роз’яснення питань відображення господарських операцій за кредитним договором у бухгалтерському обліку платника податків та окремих норм статті 39 розділу I Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи може вважатися надісланий ВАКС електронний лист з копіями рішень суду, якими стягнуто в дохід держави активи, а саме: право вимоги за кредитним договором, за яким  станом на 30.04.2024  у платника податків була наявна заборгованість  (основна сума боргу та сума нарахованих і невиплачених відсотків) належним повідомленням наступного в часі кредитора про перехід права вимоги від первісного кредитора до держави (в особі Фонду державного майна України)?

2. Враховуючи, що рішення суду не містять інформації щодо нового кредитора, реквізитів, зміни або підтвердження умов кредитного договору:

чи має платник податків можливість та достатні підстави відображати зміни щодо нового кредитора (заміни кредитора, з урахуванням його прав та обов’язків) у бухгалтерському обліку?

чи необхідно платнику податків самостійно ініціювати направлення запитів щодо подальших дій та уточнення нового кредитора?

чи необхідно платнику податків самостійно ініціювати укладення додаткового договору (договорів) для правильного відображення та фіксації сторін, їх заміни, переходу обсягу прав та обов’язків у такому випадку?

яку дату вважати датою переходу права вимоги та визнання нового кредитора за кредитним договором: дату рішення ВАКС, дату Постанови ВАКС або іншу дату?  

3. Необхідність визнання господарських операцій з нарахування відсотків на користь первісного кредитора за 2024 рік контрольованими/ неконтрольованими?

4. За умови переходу права вимоги за кредитним договором, укладеним з Нерезидентом, на користь держави Україна, чи існують підстави вважати нарахування відсотків за період січень – квітень 2024 року контрольованими операціями (відсотки за цей період не сплачувалися Нерезиденту) з подальшим обов’язковим для платника податків поданням Звіту про контрольовані операції за 2024 рік (далі – Звіт)?

5. Якщо так, то за який період нарахування відсотків вважати таким, що підпадає під визначення контрольованих операцій і має бути відображено у Звіті?

6. Чи правильно вважає платник податків, що підпадають під визначення контрольованих операцій і мають бути відображені у Звіті зобов’язання за кредитним договором в частині сплати заборгованості за кредитом та нарахованими відсотками, що були нараховані станом на 30.04.2025 (як зазначено у рішенні ВАКС)?

7. Якщо ДПС України вважає, що у Звіті мають бути відображені якісь інші операції та зобов’язання за зазначеним кредитним договором, та/або за інший період, просимо визначити такий період, зобов’язання та що підпадає у 2024 році під контрольовані операції для платника податків?

 

Щодо питань 1 – 2

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу І Кодексу, останній регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 3.1. статті 3 розділу І Кодексу визначено, що податкове законодавство України складається, зокрема з Конституції України; цього Кодексу; чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 розділу ІІ Кодексу за зверненням платників податків у паперовій або електронній формі контролюючий орган, визначений підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу ІІ  Кодексу, надає їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій. Індивідуальна податкова консультація не передбачає проведення досліджень або перевірки наданих документів.

Разом з тим, регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга        статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Підпунктом 14.1.267 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу визначено, що позика – це грошові кошти, що надаються резидентами, які є фінансовими установами, або нерезидентами, крім нерезидентів, які мають офшорний статус, позичальнику на визначений строк із зобов’язанням їх повернення та сплатою процентів за користування сумою позики.

Відповідно до підпункту 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу  проценти – це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

До процентів включається, зокрема платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит (підпункт «а» підпункту 14.1.206 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Підстави заміни кредитора у зобов’язанні регламентовані статтею 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Згідно зі статтею 513 ЦКУ правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Статтею 514 ЦКУ визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Питання, порушені у зверненні платника податків, пов’язані із господарськими відносинами, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання,  застосуванням стандартів бухгалтерського обліку, не належать до сфери повноважень Державної податкової служби України.

 

Щодо питань 3 – 7

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, відповідно до підпункту «а», це господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами – нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених підпунктом 39.2.1.5 цього підпункту.

Підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39  розділу I Кодексу встановлено, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, відповідно до підпункту «г», це фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо.

Підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує
10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Відповідно до підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт.

Форма та Порядок складання Звіту (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 18 січня 2016 року № 8 (із змінами і доповненнями).

Відповідно до пункту 5 розділу III «Порядок заповнення основної частини Звіту «Загальні відомості про контрольовані операції» Порядку у графі 5 зазначається вартісний показник загальної суми контрольованих операцій платника податків з кожним контрагентом протягом звітного періоду згідно з даними бухгалтерського обліку платника.

Відповідно до пункту 24 розділу IV «Порядок заповнення додатка до Звіту» Порядку у графі 20 додатка до Звіту зазначається загальна вартість контрольованої операції (за вирахуванням непрямих податків) у гривнях, за якою відповідна операція відображена в бухгалтерському обліку платника податку.

У підсумковому рядку «Разом» графи 20 зазначається загальна сума контрольованих операцій платника податків з контрагентом, яка повинна дорівнювати показнику загальної суми контрольованих операцій платника податків з контрагентом у таблиці «Загальні відомості про контрольовані операції» основної частини Звіту у рядку відповідного контрагента.

Таким чином, господарські операції з нарахування відсотків за кредитним договором з Нерезидентом визнаватимуться контрольованими за умови, що такі операції одночасно відповідають критеріям, встановленим підпунктами 39.2.1.1, 39.2.1.4 та 39.2.1.7  підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу. Вартісний показник загальної суми відповідних контрольованих операцій відображається  у Звіті.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).