Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2025 р. № 5207/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «» (далі – ТОВ) щодо питань пов’язаних з придбанням частки ТОВ у статутному капіталі асоційованого підприємства та виплати дивідендів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє. 

Як зазначено у зверненні, ТОВ у 2023 році придбало частки у статутному капіталі іншого ТОВ (далі – Асоційоване підприємство) за відповідним договором купівлі-продажу корпоративних прав, в загальній кількості, що становить 100% статутного капіталу.

ТОВ веде бухгалтерський облік за міжнародними стандартами фінансової звітності та здійснювало облік інвестицій в Асоційоване підприємство за методом участі у капіталі, який передбачає первісне визнання інвестиції за собівартістю і подальше збільшення або зменшення балансової вартості інвестиції для визнання частки інвестора в прибутку або збитку об’єкта інвестування.

Після придбання вказаних корпоративних прав ТОВ у 2023 році набуло статус нового учасника Асоційованого підприємства, що надало право ТОВ брати участь у розподілі прибутку Асоційованого підприємства.

В частині розрахунку чистого прибутку для цілей нарахування та виплати дивідендів ТОВ від Асоційованого підприємства, останнє за результатами прибуткової діяльності за 2018 та 2019 роки отримало та задекларувало фінансові результати у вигляді отримання чистого прибутку, що підтверджується фінансовими звітами, а також податковими деклараціями з податку на прибуток.

Задекларовані податкові зобов’язання з податку на прибуток за 2018 та 2019 роки, за якими було здійснено розподіл чистого прибутку, в повному розмірі були сплачені Асоційованим підприємством до державного бюджету.

ТОВ, набуваючи статусу нового учасника Асоційованого підприємства, отримало диспозитивне право на можливість нарахування і виплати у якості дивідендів суми сформованого таким Асоційованим підприємством нерозподіленого прибутку, одночасно, не отримуючи жодних нових зобов’язань щодо покриття накопичених вказаним підприємством збитків попередніх періодів (до набуття ТОВ статусу нового учасника).

Саме чистий прибуток відповідного звітного періоду може бути розподілений між власниками/учасниками у вигляді дивідендів або залишитися у розпорядженні суб’єкта господарювання як додаток до нерозподіленого прибутку.

З метою оподаткування ТОВ веде наростаючим підсумком облік дивідендів, отриманих від інших осіб, та дивідендів, сплачених на користь власників корпоративних прав ТОВ, і відображає у податковій звітності отримані дивіденди відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу.

 ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи має право ТОВ, як новий учасник Асоційованого підприємства ухвалити рішення про виплату дивідендів за попередні прибуткові періоди (2018-2019 роки), за умови, що збитки наступних років цього Асоційованого підприємства (2020-2023) не були покриті, а облік останнього ведеться у формі ТОВ?
2. Чи повинна сума отриманих ТОВ дивідендів від Асоційованого підприємства бути визнана доходом останнього у бухгалтерському та податковому обліку, окремо від методу участі у капіталі, відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності 9 (далі – МСФЗ 9) та        п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу?
3. Чи відповідає вимогам п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу, включення суми дивідендів, отриманих ТОВ (як новим учасником) від Асоційованого підприємства у 2023 році, за результатами розподілу суми нерозподіленого прибутку останнього за 2018 – 2019 роки, до складу податкових різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій та на які зменшується фінансовий результат, а саме, до рядку 3.2.3 або рядку 3.2.3.1 додатку PI податкової декларації з податку на прибуток ТОВ за 2023 рік, за наступних умов:

• розподілений в якості дивідендів в 2023 році прибуток Асоційованого підприємства був сформований до моменту набуття статусу учасника ТОВ;
• дивіденди фактично були виплачені у 2023 році за прибутковий період діяльності Асоційованого підприємства (2018-2019 роки), в якому ТОВ не мало статусу його учасника;
• податок на прибуток з розподіленого в якості дивідендів ТОВ у 2023 році чистого прибутку Асоційованого підприємства, був сплачений останнім у повному обсязі за відповідні періоди.

4. Чи впливає на обґрунтованість зазначеної у питанні 3 вище податкової різниці в додатку  PI (рядки 3.2.3 чи 3.2.3.1) наявність в обліку Асоційованого підприємства непокритих збитків за 2020 – 2023 роки?
5. Чи призведе до заниження фінансового результату до оподаткування, та, як наслідок, - виникнення підстави для донарахування контролюючим органом податку на прибуток згідно п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу допущення платником податку технічної помилки під час відображення у невірному рядку додатку PI податкової декларації з податку на прибуток, сум податкових різниць, які виникають при здійсненні фінансових операцій та на які зменшується фінансовий результат до оподаткування? Зокрема, чи створює технічна помилка включення суми отриманого доходу у вигляді дивідендів від Асоційованого підприємства – платника податку на прибуток, до рядку 3.2.3 додатку  PI, замість відображення його у рядку 3.2.3.1 додатку  PI (чи навпаки), за умови, що загальний підсумок податкових різниць на які зменшується загальний фінансовий результат платника податку за звітній податковий рік, залишається незмінним?  
6. Чи є правомірним відображення платником податку господарських операцій в бухгалтерському обліку за принципом превалювання суті над формою, закріпленим у Концептуальній основі фінансової звітності  МСФЗ (п. 2.12, 2.13)?
7. Чи є правомірним довільне трактування податковим органом порядку застосування плану рахунків та здійснення по ним записів бухгалтерського обліку, зокрема, під час податкової перевірки розподілу фінансових доходів у бухгалтерському обліку на окремі рахунки та субрахунки, тобто,  самостійне трактування контролюючим органом методології ведення бухгалтерського обліку платника податків, в контексті п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами) та з урахуванням п. 56.21 ст. 56 Кодексу?

 

        Щодо питання 1

        Відповідно до п.п. 19¹.1.28  п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу контролюючі органи, визначені п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій ст. 19³ цього Кодексу, зокрема, надають індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

      Отже,  питання правомірності виплати дивідендів за попередні періоди новим учасником ТОВ не належить до компетенції ДПС.

       При прийнятті рішення про виплату дивідендів ТОВ повинно дотримуватись вимог Закону України від 06 лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі – Закон № 2275-VIII).

        При цьому повідомляємо, що відповідно до п.п. 14.1.90 п. 14.1 ст. 14 Кодексу корпоративні права – права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

        Згідно з п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

       Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються, зокрема, також:

       платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);

        виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв'язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Відповідно до частини першої ст. 20 Закону № 2275-VIII учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства (частина друга ст. 20 Закону № 2275-VIII).

Згідно частини третьої ст. 20 Закону № 2275-VIII  учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов'язаний письмово повідомити про це інших учасників товариства та поінформувати про ціну та розмір частки, що відчужується, інші умови такого продажу. Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про намір учасника продати частку (частину частки) не повідомив письмово учасника, який продає частку (частину частки), про намір скористатися своїм переважним правом, вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31 день з дати отримання повідомлення, і така частка (частина частки) може бути відчужена третій особі на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Якщо учасник товариства, який має намір продати свою частку (частину частки) третій особі, отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов'язані протягом одного місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки)( частина четверта ст. 20 Закону № 2275-VIII).

Відповідно до п. 3 частини першої ст. 5 Закону № 2275-VIII учасники товариства мають такі права, зокрема, брати участь у розподілі прибутку товариства.

Згідно з частиною першою ст. 26 Закону № 2275-VIII виплата дивідендів здійснюється за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками товариства на день прийняття рішення про виплату дивідендів, пропорційно до розміру їхніх часток.

Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом (частина третя ст. 26 Закону
№ 2275-VIII).

Щодо питань 2, 3, 4, 6

Відповідно до п. 3 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 28 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства» (далі – МСБО 28) асоційоване підприємство – це суб’єкт господарювання, на який інвестор має суттєвий вплив.

Метод участі в капіталі – це метод обліку, за яким інвестицію первісно визнають за собівартістю, а потім коригують відповідно до зміни частки інвестора в чистих активах об'єкта інвестування після придбання. Прибуток чи збиток інвестора включає частку інвестора в прибутку чи збитку об'єкта інвестування, а інший сукупний дохід інвестора включає його частку в іншому сукупному доході об'єкта інвестування.

Згідно з п. 16 МСБО 28 суб'єкт господарювання, який має спільний контроль над об'єктом інвестування або чинить суттєвий вплив на нього, має обліковувати свою інвестицію в асоційоване чи спільне підприємство застосовуючи метод участі в капіталі за винятком випадків, коли така інвестиція кваліфікується для звільнення відповідно до пунктів 17 - 19.

Відповідно до п.п. «б» п. 4 Міжнародного стандарту бухгалтерського обліку 36 «Зменшення корисності активів» застосовують до фінансових активів, класифікованих як, зокрема: асоційовані підприємства згідно з визначенням МСБО 28.

Відповідно до п. 10 МСБО 28 згідно з методом участі в капіталі, при первісному визнанні інвестиція в асоційоване або спільне підприємство визнається за собівартістю і згодом її балансова вартість збільшується або зменшується для визнання частки інвестора в прибутку або збитку об’єкта інвестування після дати придбання.

Частка інвестора в прибутку або збитку об’єкта інвестування визнається в прибутку або збитку інвестора. Виплати, отримані від об’єкта інвестування, зменшують балансову вартість інвестиції.

Коригування балансової вартості можуть бути необхідними й при зміні пропорційної частки інвестора в об’єкті інвестування, яка виникає від змін в інших сукупних прибутках об’єкта інвестування. Такі зміни включають і зміни, що виникають від переоцінки основних засобів та від різниці у валютних курсах. Частка інвестора в цих змінах визнається в іншому сукупному прибутку інвестора

Згідно п. 11 МСБО 28 визнання доходу на основі отриманих розподілених сум може не бути адекватною оцінкою доходу, отриманого інвестором від інвестиції в асоційоване чи спільне підприємство, оскільки отримані розподілені суми можуть бути мало пов’язаними з результатами діяльності асоційованого чи спільного підприємства. Оскільки інвестор має спільний контроль над об’єктом інвестування або чинить суттєвий вплив на нього, то інвестор має частку участі в результатах діяльності асоційованого чи спільного підприємства і, внаслідок цього, дохід від своєї інвестиції. Інвестор обліковує цю частку участі, розширюючи сферу охоплення своєї фінансової звітності і включаючи до неї частку прибутку або збитку такого об’єкта інвестування. Внаслідок цього застосування суб’єктом господарювання метода участі у капіталі забезпечує більш інформативну звітність про чисті активи та прибуток та збиток інвестора.

Відповідно до п. 32 МСБО 28 інвестиція в асоційоване підприємство обліковується із застосуванням методу участі в капіталі, починаючи з дати, коли це підприємство стає асоційованим або спільним. Після придбання інвестиції будь-яка різниця між собівартістю інвестиції та часткою суб’єкта господарювання в чистій справедливій вартості ідентифікованих активів і зобов’язань об’єкта інвестування обліковується таким чином:

а) гудвіл, пов’язаний з асоційованим або спільним підприємством, включається в балансову вартість інвестиції. Амортизація цього гудвілу не дозволяється;

б) будь-яке перевищення частки суб’єкта господарювання в чистій справедливій вартості ідентифікованих активів і зобов’язань об’єкта інвестування над собівартістю інвестиції включається як дохід при визначенні частки суб’єкта господарювання у прибутку або збитку асоційованого або спільного підприємства за той період, у якому інвестиція придбана.

Відповідно до п. 37 МСБО 28 якщо асоційоване або спільне підприємство має в обігу кумулятивні привілейовані акції, що утримуються іншими, ніж суб’єкт господарювання, сторонами та класифікуються як власний капітал, тоді суб’єкт господарювання обчислює свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за такими акціями, незалежно від того, чи були дивіденди оголошені чи ні.

Порядок оподаткування дивідендів, передбачає оподаткування нерозподіленого прибутку на рівні підприємства – емітента корпоративних прав та розподіленого прибутку на рівні одержувачів дивідендів з відповідними нарахуваннями податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму дивідендів відповідно до п. 57.1¹ ст. 57 Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Згідно з п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті на його користь від інших платників цього податку (крім інститутів спільного інвестування та платників, прибуток яких звільняється від оподаткування відповідно до положень цього Кодексу, у розмірі прибутку, звільненого від оподаткування).

Отже, платник податку – інвестор, який здійснює облік фінансових інвестицій за методом участі в капіталі в Асоційоване підприємство, здійснює коригування (зменшення) фінансового результату до оподаткування податком на прибуток підприємств відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу на суму нарахованих у бухгалтерському  обліку доходів від участі в капіталі, яку відображає в рядку 3.2.3 Додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897(далі – Декларація).

У разі, якщо сума нарахованих дивідендів за фінансовими інвестиціями, що обліковуються за методом участі у капіталі, не включається до складу доходу у бухгалтерському обліку, платник податку – інвестор не формує податкову різницю відповідно до п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу на суму таких дивідендів.

Крім того, наявність в обліку Асоційованого підприємства непокритих збитків за 2020-2023 роки не впливає на формування податкової різниці зазначеної в п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України
від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами))(далі – Закон № 996).

Отже, з питань відображення операцій з нарахування дивідендів за фінансовими інвестиціями, що обліковуються за методом участі у капіталі, та  превалювання суті над формою, закріпленим у Концептуальній основі фінансової звітності, у бухгалтерському обліку  доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Крім того, зазначаємо, що у запиті недостатньо інформації щодо статусу Асоційованого підприємства (зокрема, чи не є інститутом спільного інвестування або платником, прибуток якого звільнений від оподаткування) для надання конкретної відповіді на поставлені питання.

Щодо питань 5, 7

Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені у Конституції та законах України.

Відповідно до ст. 21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобовʼязані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

При організації, проведенні податкового контролю та реалізації матеріалів перевірок платників податків із податку на прибуток посадові (службові) особи контролюючих органів керуються відповідними законодавчими, нормативно-правовими актами та/або методичними рекомендаціями і розпорядчими документами ДПС, виданими у межах компетенції, які регулюють ці питання.

Так, під час проведення перевірок платників податків із питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток посадові (службові) особи органів ДПС керуються, зокрема, Кодексом, Порядком оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 № 727 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 за № 1300/27745 (далі – Порядок № 727), та Методикою проведення перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток, затвердженою наказом ДПС України від 09.06.2023 № 445 (далі – Методика № 445).

Відповідно до розділу ІІ Методики № 445 під процедурою перевірки слід розуміти послідовність виконання конкретних дій для отримання доказів у процесі перевірки суб’єкта господарювання з метою встановлення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток. Таку перевірку проводять на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліків, ведення яких передбачено в законі, первинних документів, що використовуються в бухгалтерському та податковому обліках і пов’язані з нарахуванням і сплатою податку на прибуток, а також інших документів та податкової інформації, отриманої в установленому в законодавстві порядку контролюючим органом, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

При цьому слід зазначити, що основним документом, який підлягає перевірці при обчисленні податку на прибуток, є податкова декларація з податку на прибуток підприємств, що формується на підставі Звіту про фінансові результати, первинних та зведених документів бухгалтерського обліку за відповідний податковий (звітний) період.

Під час перевірки показників третього розділу «різниці, які виникають при здійсненні фінансових операцій (ст. 140 розділу ІІІ Кодексу)» досліджуються суми процентів за кредитами, що нараховані за борговими зобов’язаннями за операціями з нерезидентами, суми відсотків та дооцінки, врахованих у фінансовому результаті до оподаткування у поточному податковому (звітному) періоді на інструменти власного капіталу, суми перевищення ціни, визначеної за принципом «витягнутої руки», над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених у ст. 39 Кодексу, суми перевищення договірної (контрактної) вартості (за правилами бухгалтерського обліку), суми втрат від інвестицій в асоційовані, дочірні та спільні підприємства, розрахованих за методом участі в капіталі або методом пропорційної консолідації, суми 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів (крім активів з права користування за договорами оренди), робіт та послуг, придбаних у неприбуткових організацій, внесених до Реєстру неприбуткових установ та організацій та інші різниці, які виникають відповідно до ст. 140 Кодексу, та порівняти їх з відображенням у бухгалтерському обліку платника податку на відповідних рахунках із визначенням ділової мети таких операцій (п. 4.2      розділу IV Методики № 445).

Згідно з Рекомендованим Алгоритмом зіставлення даних, що задекларовані платниками податків в Декларації та Звіті про фінансові результати (Форма 2), що наведений у додатку 1 до Методики № 445, при перевірці різниць, які виникають відповідно до Кодексу, враховується останній (підсумковий згорнутий) рядок додатка РІ (з відповідним знаком «+» або «–») Декларації.

Крім того, відповідно до п. 86.10 ст. 86 Кодексу в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобовʼязань платника.

Тобто технічна помилка, за умови, що загальний підсумок податкових різниць, на які зменшується або збільшується загальний фінансовий результат платника податку за звітний податковий рік, залишається незмінним, не призводить до заниження або завищення фінансового результату до оподаткування.

Згідно з п. 5 розділу ІІ Порядку № 727 факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об’єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліків, фінансової та іншої звітностей, інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено у законодавстві, або отримані від інших суб’єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджує наявність зазначених фактів.

Відповідно до частини другої п. 4 розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:

викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення;

викласти зміст порушень (у разі їх встановлення), в тому числі щодо правильності та повноти визначення фінансового результату до оподаткування згідно з первинними документами, бухгалтерським обліком відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання закон