Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.09.2025 р. № 5213/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг нерезидентом та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Фонд відповідно до статуту та напрямів діяльності надає благодійну та гуманітарну допомогу військовим підрозділам з метою забезпечення їх належного функціонування.

До Фонду звернулась військова частина, яка користується послугами з доступу до мережі інтернет за допомогою обладнання Starlink, які надаються нерезидентом, з проханням забезпечити щомісячну оплату зазначених послуг нерезиденту.

 Враховуючи вищевикладене, Фонд просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1) чи може Фонд виступати платником при постачанні нерезидентом послуг, в т.ч. електронних послуг, якщо фактичним отримувачем послуг є військова частина;

2) чи вважатиметься Фонд отримувачем послуг у розумінні пункту 201.8 статті 201 розділу V ПКУ, якщо Фонд здійснює оплату послуг, в т.ч. електронних послуг, які надаються нерезидентом військовій частині,  але не користується цими послугами;

3) хто саме виступатиме платником податків у викладеній у зверненні ситуації;

4) чи виникатимуть у Фонда податкові зобов’язання при здійсненні оплати за вищевказані послуги нерезиденту;

5) чи виникатимуть податкові зобов’язання з ПДВ у військової частини у зв’язку з отриманням зазначених послуг від нерезидента;

6) ким має бути складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкова накладна в описаній у зверненні ситуації?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186
розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг, зокрема, належать телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж.

Місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг (пункт 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ та складання податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 198 та 201 розділу V ПКУ.

Особливості оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено у статях 180 і 208 розділу V ПКУ. Згідно з пунктом 180.2 статті 180 розділу V ПКУ особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг, крім випадків, встановлених статтею 208¹ розділу V ПКУ .

Відповідно до пунктів 208.2, 208.3 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує податок за основною ставкою податку або за ставкою 7 відсотків для послуг, визначених абзацами четвертим – шостим підпункту «в» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, на базу оподаткування, визначену згідно з пунктом 190.2 статті 190 розділу V ПКУ, якою є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом Національного банку України на дату виникнення податкових зобов'язань.

При цьому отримувач послуг – платник ПДВ у порядку, визначеному статтею 201 розділу V ПКУ, складає податкову накладну із зазначенням суми нарахованого ним податку, яка є підставою для віднесення сум податку до податкового кредиту у встановленому порядку.

Така податкова накладна підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРПН.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань декларації за відповідний звітний період.

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкова накладна не складається.

Згідно з пунктом 208.5 статті 208 розділу V ПКУ отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України
від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за  № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 21).

Пунктом 5 розділу І Порядку № 21 визначено, що отримувачі послуг, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники ПДВ, на митній території України, які відповідно до пункту 180.2 статті 180 розділу V ПКУ є відповідальними за нарахування та сплату податку до бюджету і не зареєстровані як платники ПДВ, подають розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України (далі – Розрахунок податкових зобов'язань).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує, що податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

 

Щодо питання 1

 

Питання щодо господарських взаємовідносин між підприємствами (у тому числі щодо можливості здійснення Фондом оплати послуг, які постачаються нерезидентом та отримуються військовою частиною) не належить до компетенції Державної податкової служби України.

 

Щодо питань 2 – 6

 

За загальними правилами, встановленими статтею 208 розділу V ПКУ, відповідальною особою у частині нарахування та сплати ПДВ до бюджету за операцією з постачання нерезидентом послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є отримувач таких послуг.

Для цілей оподаткування ПДВ місцем постачання телекомунікаційних послуг (зокрема, послуг з доступу до глобальної інформаційної мережі) відповідно до пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ вважається місце, в якому отримувач таких послуг від нерезидента зареєстрований як суб'єкт господарювання.

Якщо Фонд фактично здійснює лише сплату коштів за послуги, які постачаються  нерезидентом, але безпосередньо не отримує такі послуги від нерезидента, то Фонд не вважається отримувачем послуг, що постачаються нерезидентом, місце постачання яких розташоване на митній території України у розумінні пункту 208.1 статті 208 розділу V ПКУ, отже податкові зобов'язання з ПДВ у Фонда в цьому випадку не виникатимуть.

Водночас, будь-який платник податку (у тому числі фактичний отримувач послуг від нерезидента)  у разі виникнення необхідності має право звернутися до контролюючого органу для отримання індивідуальної податкової консультації із відповідним зверненням, оформленим відповідно до вимог пункту 52.1 статті 52 розділу ІІ ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).