Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2025 р. № 5243/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо застосування норм податкового законодавства та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює діяльність з виробництва товарів оборонного призначення, назва і коди УКТ ЗЕД яких вказано у зверненні (далі – Товари). З метою виробництва Товарів необхідне ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту складових – в тому числі, матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів Товарів (далі – Компоненти).

Для ввезення на митну територію України Компонентів Товариство планує укласти з компанією, зареєстрованою в Україні (далі – Повірений), Договір доручення. За Договором доручення Повірений діятиме від імені та за рахунок Товариства (Довірителя) та вчинятиме певні юридичні дії.

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) Товариство просить підтвердити, що суми коштів (вартість Компонентів), які перераховуються Товариством Повіреному, не є об’єктом оподаткування ПДВ у випадку, коли функції Повіреного полягають лише в підписані договорів з постачальниками від імені Товариства (Довірителя) та перерахуванні кошів постачальникам без фізичного отримання товарів від постачальників (товар постачальники передають безпосередньо працівникам Довірителя). При цьому, у випадку продажу товарів, що є об’єктом оподаткування ПДВ, зареєстровані платниками ПДВ постачальники складатимуть податкові накладні на Товариство, як покупця.

2) чи будуть об’єктом оподаткування ПДВ операції з фізичної передачі Компонентів Повіреним Довірителю, у випадку, якщо функції Повіреного включатимуть фізичне отримання Компонентів від постачальників без набуття власності на такі Компоненти та подальшу фізичну передачу таких Компонентів Товариству (Довірителю). Якщо так, то кого вказувати в полях податкової накладної «продавець» та «покупець» при передачі Компонентів постачальником Повіреному, та Повіреним Товариству (Довірителю)? В тому числі, коли імпорт Компонентів організовується Повіреним та Компоненти при ввезенні на митну територію України підпадають або не підпадають під режим звільнення від ПДВ (звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до пункту 95 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ та звільнення від оподаткування ввізним митом відповідно до пункту 9²⁷ розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України (далі – МКУ).

3) Товариство просить підтвердити, що Повірений не повинен нараховувати ПДВ на вартість оподатковуваних ПДВ послуг, які надаються постачальниками Товариству (Довірителю), у випадку, коли договори про надання послуг та акти приймання-передачі послуг будуть підписуватися Повіреним від імені Товариства (Довірителя), і Повірений здійснюватиме оплату послуг зі свого банківського рахунку із отриманням компенсації від Товариства (Довірителя). В такому випадку податкові накладні будуть складатися постачальниками на Товариство (Довірителя) як на покупця. Просимо підтвердити, що Товариство (Довіритель) для підтвердження операцій в податковому обліку може зберігати первинні документи (в тому числі, акти приймання-передачі послуг), які підписані Повіреним від імені Товариства (Довірителя).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, МКУ та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Статтею 5 розділу І ПКУ визначено, що поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу І ПКУ.

У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.

Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Правові основи укладення договору доручення визначено статтями 1000 – 1010 ЦКУ.

За договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (частина перша статті 1000 ЦКУ).

Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного (частина друга статті 1000 ЦКУ).

Повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 1002 ЦКУ).

Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги (частина друга статті 1002 ЦКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів, до складу якої включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Відповідно до пункту 189.4 статті 189 розділу V ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів/послуг, визначена у порядку, встановленому статтею 188 розділу V ПКУ.

Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими статтями 187 і 198 розділу V ПКУ.

Норми пунктів 189.3-189.5 статті 189 розділу V ПКУ не поширюються на операції з експортування товарів за межі митної території України або з ввезення на митну територію України товарів у межах зазначених договорів.

Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов’язань платника податку, такого експортера або імпортера (пункт 187.11 статі 187 розділу V ПКУ).

Операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковуються за нульовою ставкою. Товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України (підпункт 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов’язань в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства (пункт 187.1 статті 187 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України  від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»
від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України (у тому числі шляхом переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) складових (матеріалів, вузлів, агрегатів, устаткування та комплектувальних виробів) повітряних, наземних та водних безпілотних систем, котушок з волоконно-оптичним кабелем, активних засобів протидії технічним розвідкам, машин механізованого розмінування, а також систем зброї дистанційного керування та боєприпасів (які використовуються із безпілотними системами) (далі - товари), визначених абзацом першим пункту 9²⁷ розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, що ввозяться суб’єктами господарювання для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту, зокрема, повітряних, наземних та водних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90, 93 та товарних позиціях 8806, 8906 згідно з УКТ ЗЕД.

Для цілей пункту 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операції з ввезення на митну територію України товарів, визначених:

абзацом двадцять п’ятим пункту 9²⁷ розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, якщо такі товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту платниками для використання у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту активних засобів протидії технічним розвідкам;

абзацом двадцять сьомим пункту 9²⁷ розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України, звільняються від оподаткування податком на додану вартість, якщо такі товари ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту платниками для використання у власній виробничій діяльності з виробництва або ремонту, зокрема, повітряних, наземних та водних безпілотних систем, що класифікуються у товарних групах 84, 85, 87, 90, 93 та товарних позиціях 8806, 8906 згідно з УКТ ЗЕД.

Звільнення від оподаткування ПДВ операцій з ввезення на митну територію України товарів, визначених абзацом першим пункту 927 розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» МКУ, що використовуються для виробництва та/або ремонту активних засобів протидії технічним розвідкам, надається за умови, що зразок такого активного засобу протидії технічним розвідкам прийнятий на озброєння або пройшов кодифікацію у порядку, визначеному відповідно до абзацу третього пункту 1 частини першої статті 4 України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі».

У разі нецільового використання товарів платник податку зобов’язаний сплатити суму ПДВ, що мала бути сплачена при ввезенні на митну територію України товарів, а також сплатити пеню відповідно до закону.

На запит контролюючого органу, визначеного підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 розділу ІІ ПКУ, митний орган за місцем розташування підприємства, яким для виробництва та/або ремонту безпілотних систем, активних засобів протидії технічним розвідкам, а також машин механізованого розмінування ввезено товари, операції із ввезення на митну територію України яких звільнено від оподаткування податком на додану вартість відповідно до цього пункту, надає протягом 10 робочих днів інформацію про обсяги ввезення таких товарів та копії отриманих звітів про результати їх використання.

Звільнення від оподаткування ПДВ, встановлене пунктом 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, не застосовується до операцій із ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, що мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

При отриманні Повіреним коштів від Довірителя згідно з договором доручення за поставлені Компоненти постачальником безпосередньо Довірителю у Повіреного податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією не виникають, оскільки Повіреним фактично не здійснюється операція з постачання таких Компонентів.

Оскільки Повірений фактично не отримує Компоненти від постачальників, а такі Компоненти Довіритель отримує безпосередньо від постачальників, то у розглянутій ситуації податкові зобов’язання з ПДВ за операцією з постачання Компонентів Довірителю виникають безпосередньо у постачальників.

Постачальники повинні за правилом «першої події» визначити податкові зобов’язання з ПДВ, скласти на Довірителя податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

При цьому винагорода Повіреного за послуги, надані Довірителю згідно з договором доручення, розглядається як окрема операція з постачання послуг, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов'язання з ПДВ за такою операцією визначаються Повіреним у загальновстановленому порядку.

Щодо питання 2

Щодо оподаткування ПДВ операцій з ввезення товарів на митну територію України

У разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку (пункт 201.12 статті 201 розділу V ПКУ).

Таким чином, при ввезенні товарів на митну територію України право на податковий кредит за такою операцією виникає лише у комітента на дату сплати податкових зобов’язань згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ на підставі митної декларації, оформленої відповідно до вимог законодавства.

Податкові зобов’язання щодо комісійної винагороди у комісіонера відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ виникають у загальному порядку за правилом першої події: або за датою отримання винагороди від комітента на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг, або за датою підписання акта наданих послуг. При цьому база оподаткування визначається відповідно до вимог пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

До операцій із ввезення Комплектуючих на митну територію України (у тому числі шляхом переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях) у митному режимі імпорту (у тому числі раніше поміщених в інші митні режими) застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений пунктом 95 підрозділу 2 розділу XX ПКУ при умові, що товари:

будуть використовуватися суб’єктом господарювання виключно у власній виробничій діяльності з виробництва та/або ремонту безпілотних систем, що класифікуються у зазначеній у зверненні товарній позиції згідно з УКТ ЗЕД;

не мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом та/або визнаної державою-агресором щодо України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з тимчасово окупованої території України, визначеної такою згідно із законом.

При цьому норми пункту 95 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не передбачають застосування режиму звільнення від оподаткування або нульової ставки податку на додану вартість до операцій із постачання на митній території України товарів, визначених пунктом 9²⁷ розділу XXI МКУ.

Щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів на митній території України

З огляду на пункт 189.4 статті 189 розділу V ПКУ, з метою обчислення і сплати ПДВ за цивільно-правовими договорами, які не передбачають переходу права власності на товари/послуги, база оподаткування, визначення дати та суми податкових зобов’язань та податкового кредиту ПДВ здійснюється у загальновстановленому порядку.

Водночас, операції з постачання на митній території України Комплектуючих підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ, відповідно до підпункту 5 пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, якщо Комплектуючі належать до категорії товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункті 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ і кінцевим їх отримувачем відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено суб’єкта, який зазначений у такому підпункті.

Щодо питання 3

Щодо необхідності нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ на вартість оподатковуваних ПДВ послуг, які надаються постачальниками Товариству із залученням Довірителя слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно оподаткування ПДВ операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися з урахуванням договірних умов і суттєвих обставин здійснення господарських операцій, а також первинних (бухгалтерських) документів, оформленням яких вони супроводжувались, що дозволить чітко ідентифікувати сутність таких операцій, від якої залежить порядок їх оподаткування.

Згідно зі статтею 36 ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).