Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.09.2025 р. № 5244/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг нерезидентом та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, на Товариство, яке є платником ПДВ, не накладено жодних санкцій відповідно до Закону України від 14  серпня  2014 року № 1644-VII «Про санкції» зі змінами (далі – Закон «Про санкції»).

Для здійснення господарської діяльності Товариство укладає договори з контрагентами (виконавцями послуг), до яких не застосовані санкції відповідно до Закону «Про санкції», але при цьому такі контрагенти мають учасників, до яких застосовано такі санкції.

Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) Чи може платник податку включити до складу податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних оформлених належним чином постачальниками (платниками ПДВ), до яких не застосовані санкції відповідно до Закону «Про санкції», але при цьому до окремих засновників (учасників), бенефіціарних власників таких постачальників застосовано санкції відповідно до Закону № 1644;

2) чи зобовязаний платник податку, що придбав з ПДВ послуги у постачальників, до яких не застосовані санкції відповідно до Закону «Про санкції», але при цьому до окремих засновників (учасників), бенефіціарних власників таких постачальників застосовано санкції відповідно до Закону «Про санкції» та отримав від таких постачальників належним чином оформлені податкові накладні, нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, виключно з тієї підстави, що до засновників (учасників) таких постачальників застосовано санкції відповідно до Закону «Про санкції»;

3) чи має право платник податку на бюджетне відшкодування ПДВ на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних від постачальників, які є платниками ПДВ та до яких не застосовані санкції відповідно до Закону «Про санкції», але при цьому до засновників (учасників), бенефіціарних власників яких застосовано санкції відповідно до Закону «Про санкції»?

Статтями 6 та 19 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Права платників податків визначені статтею 17 розділу І ПКУ.

Відповідно до пункту 17.3 статті 17 розділу І ПКУ права платника податку, передбачені ПКУ та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, можуть бути обмежені у разі застосування до платника податків спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) у порядку, встановленому Законом «Про санкції».

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ).

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Щодо питання 1

Правила формування податкового кредиту з ПДВ регулюється статтями 198 та
201 розділу V ПКУ.

Пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені / нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

 Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац 5 пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв’язку з придбанням  товарів / послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми  податку до бюджету при ввезені товарів на митну територію України),  іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 розділу V ПКУ (абзац перший пункту 198.6 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 та пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, в описаній у зверненні ситуації формування податкового кредиту з ПДВ здійснюється відповідно до  правил, визначених  статтями 198 та 201 розділу V ПКУ.

Щодо питання 2

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до  пункту 189.1 статті  189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за
товарами / послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об’єктом оподаткування відповідно до статті 196 розділу V ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених  підпунктом  197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених  пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

У разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

З метою застосування цього пункту податкові зобов’язання визначаються по товарах / послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях – на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, – на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами).

Отже, податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198.5 розділу V ПКУ нараховуються платником лише за наявності обставин, визначених у вказаному пункті, серед яких відсутні обставини, зазначені у зверненні Товариства, а тому в описаній у зверненні ситуації відсутні підстави для застосування пункту 198.5 статті 198.5 розділу V ПКУ.

Щодо питання 3

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків, регламентовано статтею 200 розділу V ПКУ.

 

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 розділу V ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (пункт 200.7 статті 200 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 200.10 статті 200 розділу V ПКУ платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, що проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним строком подання податкової декларації або уточнюючого розрахунку (у разі подання), а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 розділу V ПКУ, – за результатами документальної перевірки.

В ході проведення перевірок, зокрема, перевіряється питання щодо підсанкційності засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників платників та право на отримання бюджетного відшкодування платником податків відповідно до норм пункту 200.4¹  статті 200 розділу V ПКУ.

Так, відповідно до пункту 200.4¹ статті 200 розділу V ПКУ, платники податку, щодо яких (та/або щодо засновників (учасників), кінцевих бенефіціарних власників яких) у порядку, встановленому Законом «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій не мають права на отримання бюджетного відшкодування суми від’ємного значення.

Суми такого від’ємного значення зараховуються у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до ПКУ), а в разі відсутності податкового боргу – до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Реалізацію спеціальних економічних та обмежувальних заходів (санкцій) визначено статтею 21¹ розділу І ПКУ. Відповідно до абзацу п’ятого пункту 21¹.1 статті 21¹ розділу І ПКУ контролюючі органи виконують рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), шляхом
зупинення / відмови в наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість – у разі застосування санкції щодо зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань.

З 31 січня 2024 року в Україні почав функціонувати Державний реєстр санкцій (далі – Реєстр), який розташований за посиланням https://drs.nsdc.gov.ua/ – інформаційно-комунікаційна система, що забезпечує надання безоплатного публічного доступу до актуальної та достовірної інформації про всіх суб’єктів, щодо яких застосовано українські обмежувальні заходи. Дані в Реєстрі є відкритими, загальнодоступними, оперативно оновлюються.

Відповідно до пункту 200.12¹ статті 200 розділу V ПКУ з дати прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом № 1644, зупиняються бюджетне відшкодування узгодженої суми бюджетного відшкодування та перебіг строків здійснення такого бюджетного відшкодування, визначених статтею 200 розділу V ПКУ.

Зазначена в абзаці першому пункту 200.12¹ статті 200 розділу V ПКУ сума бюджетного відшкодування залишається доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перераховується цим органом на рахунок платника податку в обслуговуючому банку / небанківському надавачі платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України, протягом п’яти операційних днів з дати прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого у порядку, встановленому Законом «Про санкції».

У разі, якщо до юридичних (фізичних) осіб застосовано обмежувальні заходи (санкції) згідно з пунктами 2 та 5 частини першої статті 4 Закону «Про санкції», зокрема: обмеження торговельних операцій та зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань, зазначений вид санкцій унеможливлює фактичне виконання договорів з такими суб’єктами. Суб’єкт господарювання втрачає право здійснювати постачання товарів, проведення грошових розрахунків. Водночас, платник ПДВ, яким задекларовано бюджетне відшкодування на підставі операцій з підсанкційним постачальником, має ризик невиконання договірних зобов’язань.

В межах надання індивідуальної податкової консультації контролюючий орган не надає висновки щодо правомірності формування податкового кредиту контрагентами Товариства (така оцінка здійснюється під час проведення контрольно-перевірочної роботи).

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ).