Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.10.2025 р. № 5270/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення щодо порядку складання податкових накладних / розрахунків коригування і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платником податку надаються іншому субʼєкту господарювання послуги, оплата за які здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Платником податку – постачальником за операцією з постачання зазначених послуг було складено податкові накладні на дату першої події, визначеної відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ, а саме на дату оформлення документа , що засвідчує факт надання послуг.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо:

1) можливості одночасного застосування платником податку загального та касового методу визначення податкових зобовʼязань для складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкових накладних;

2) обовʼязку постачальника складати розрахунки коригування до податкових накладних в описаній у зверненні ситуації;

3) наслідків у разі, якщо постачальником не будуть складені такі розрахунки коригування.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів,  пов'язаних  з обчисленням  і сплатою податків і зборів,  ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділами 2 та 10 розділу XX ПКУ.

Правила визначення дати виникнення податкових зобов'язань з ПДВ встановлені статтею 187 ПКУ.

Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України
від 05 жовтня 2017 року «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

У податковій накладній зазначаються обов’язкові реквізити, визначені пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, зокрема, дата складання податкової накладної.

Нормами пункту 192.1 статті 192 ПКУ, зокрема, передбачено, що у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 ПКУ.

Пунктом 198.1 статті 198 ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться, зокрема, суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів.

Підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту отримувачем товарів/послуг, є податкові накладні, отримані з ЄРПН (пункт 198.6 статті 198 ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Платники податку можуть одночасно застосовувати касовий метод та загальні правила нарахування податкових зобовʼязань з ПДВ за операціями з постачання товарів/послуг у разі наявності визначених ПКУ підстав для їх застосування.

Зокрема, за операцією з постачання товарів/послуг постачальник зобовʼязаний нарахувати податкові зобовʼязання та скласти відповідну податкову накладну на дату виникнення податкових зобов’язань за такою операцією. У разі, якщо оплата товарів/послуг здійснюється за рахунок бюджетних коштів, податкова накладна повинна бути складена на дату отримання таких бюджетних коштів на рахунок  постачальника.

Щодо питання 2

Якщо платником податку було складено податкову накладну на дату оформлення документа, який засвідчує факт постачання послуг (перша подія), тоді як податкова накладна мала бути складена на дату, визначену пунктом 187.7 статті 187 ПКУ (якщо оплата здійснюється за рахунок бюджетних коштів), то така податкова накладна складена з порушенням норм ПКУ, не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію, а тому не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем.

У зазначеному випадку платник податку – постачальник має скласти до такої податкової накладної розрахунок коригування з метою виправлення (виведення в нуль) її показників, а також скласти нову податкову накладну із зазначенням правильної дати виникнення податкових зобов’язань (дати отримання бюджетних коштів).

Щодо питання 3

Пунктом 201.10 статті 201 ПКУ передбачено, що у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону № 996, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 ПКУ, контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з’ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.

Врегулювання питань господарських правовідносин між суб’єктами господарювання (постачальником та покупцем) не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.