X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ПОЛТАВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2025 р. № 5281/ІПК/16-31-24-04-07

Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області за результатами розгляду звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства в частині реєстрації як фізичної особи – підприємця та керуючись ст. 52 глави 3 розд. ІІ Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що перебуває на податковому обліку у Полтавській ДПІ як самозайнята особа - адвокат.

Місце здійснення адвокатської діяльності – м. …. Водночас, як внутрішньо переміщена особа (далі – ВПО), платник тимчасово перебуває за адресою в м. …. Планує зареєструватися фізичною особою — підприємцем.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

  1. Чи має право фізична особа, яка вже перебуває на обліку в контролюючому органі як самозайнята особа (адвокат), додатково зареєструватися як фізична особа - підприємець?
  2. Чи існують обмеження щодо видів економічної діяльності (далі – КВЕД) для фізичної особи - підприємця, якщо платник є адвокатом? Чи може платник як фізична особа - підприємець обрати КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права» або інші КВЕД, що стосуються надання юридичних послуг, якщо платник вже здійснює адвокатську діяльність як самозайнята особа?
  3. У разі державної реєстрації фізичної особи - підприємця за місцем проживання у м. Києві (як ВПО): чи необхідно зніматися з податкового обліку як самозайнята особа в Полтавській ДПІ? Чи допускається одночасне перебування на податковому обліку: у Полтавській ДПІ як самозайнята особа (адвокат) та у Київській ДПІ як фізична особа - підприємець? Чи обов’язково здійснювати облік лише в одній ДПС?
  4. Чи виникає обов’язок подвійної сплати єдиного внеску у разі одночасної діяльності як самозайнятої особи та фізичної особи - підприємця? До якого контролюючого органу необхідно сплачувати єдиний внесок після державної реєстрації фізичною особою - підприємцем?
  5. Як правильно звітувати з єдиного внеску у разі поєднання статусів самозайнятої особи (адвоката) та фізичної особи - підприємця? Яким чином у такому випадку подавати звітність – окремо по кожному статусу чи є механізм об’єднання? Які є обов’язки щодо подання декларацій та сплати податків у кожному з випадків?

Щодо питання 1 – 3 повідомляємо наступне.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні регулюються Законом України
від 05 липня 2012 року № 5076-
VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі – Закон № 5076), ст. 1 якого визначено, що адвокат – це фізична особа,
яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені Законом № 5076.

Адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

До інших видів правничої допомоги належать види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 частини першої ст. 1 Закону № 5076).

Частиною третьою ст. 4 Закону № 5076 встановлено, що адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об’єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – це, зокрема, діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок обліку платників регламентовано Кодексом та Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Фізична особа яка, обліковується в контролюючих органах як особа, що здійснює незалежну професійну діяльність (адвокат) може бути одночасно зареєстрована як фізична особа – підприємець. Якщо фізична особа зареєстрована як підприємець та при цьому така особа здійснює незалежну професійну діяльність, така фізична особа обліковується в контролюючих органах як фізична особа – підприємець з ознакою провадження незалежної професійної діяльності, наприклад «фізична особа – підприємець, адвокат».

Державна реєстрація фізичної особи – підприємця (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) проводиться відповідно до норм Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань»                     (далі – Закон № 755).

В Єдиному державному реєстрі (далі – ЄДР) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження фізичної особи – підприємця (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою – підприємцем) (пункт 5 частини четвертої статті 9 Закону № 755).

Пунктом 45.1 статті 45  Кодексу визначено, що податковою адресою платника податків – фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з пунктом  65.1 статті  65 Кодексу взяття на облік фізичних осіб – підприємців (крім тих, що набули статусу електронного резидента (е-резидента) у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою на підставі відомостей з ЄДР, наданих державним реєстратором згідно із Законом № 755.

Від податкової адреси – місцезнаходження суб’єкта господарювання залежить місце обліку такої особи, як платника податків. Така адреса та місце обліку платника податків є визначальними в багатьох інших випадках, передбачених Кодексом.

За податковою адресою платника податків контролюючими органами направляються податкові повідомлення – рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків. А у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням, незнаходження фактичного місцезнаходження платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, наслідком недостовірності даних про місцезнаходження може бути неналежне виконання обов’язків суб’єктом господарювання, що в свою чергу може бути підставою для застосування контролюючими органами штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до таких платників податків.

Необхідно нагадати, що взяття на облік фізичних осіб, які не є підприємцями та здійснюють незалежну професійну діяльність, умовою ведення якої згідно із законом є державна реєстрація (реєстрація) такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності (далі - фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність), здійснюється за місцем постійного проживання.

Фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність та взяті на облік, як внутрішньо переміщені особи, можуть подати заяву для взяття на облік/зміну місця обліку до контролюючого органу за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи згідно з довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, копія  якої подається до контролюючого органу (підпункт 4 пункту 6.8 розділу VI Порядку № 1588).

 У разі виникнення змін у даних або внесення змін до документів, що подаються для взяття на облік згідно з Порядком № 1588, крім змін, які вносяться до ЄДР, та змін, про які платник податків повідомив за основним місцем обліку, платник податків зобов'язаний протягом 10 календарних днів з дня внесення змін до зазначених документів подати до контролюючого органу уточнені документи в такому самому порядку, як і при взятті на облік. Додаткова заява за формою № 5-ОПП подається з позначкою «Зміни».

У разі зміни адреси робочого місця особи, яка здійснює незалежну професійну діяльність, така особа надає до контролюючого органу за основним місцем обліку заяву про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про об’єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об’єкта оподаткування.

Відповідно до пункту 8.1 розділу VIІI Порядку № 1588 платник податків зобов’язаний повідомляти про всі об’єкти оподаткування і об’єкти, пов’язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому розділом VIІI Порядку № 1588. 

Якщо у платника податків відбувається реєстрація, створення чи відкриття об’єкта оподаткування на території адміністративно-територіальної одиниці, де він не перебуває на обліку, то такий платник податків зобов’язаний стати на облік за неосновним місцем обліку у контролюючому органі за місцезнаходженням такого об’єкта у порядку, визначеному розділом VII Порядку № 1588.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності. Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою – підприємцем.

Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та Кодексу для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем та щодо КВЕД, якими має право займатися фізична особа – підприємець, в тому числі КВЕД 69.10 «Діяльність у сфері права».

Щодо питання 4 – 5 повідомляємо наступне.

Фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності, та здійснює окремо розрахунки з бюджетом.

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено ст. 178 Кодексу.

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов’язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок ведення типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат, фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261.

Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також іноземці та особи без громадянства, які стали на облік у контролюючих органах як самозайняті особи та є резидентами, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб, в якій поряд з доходами від провадження незалежної професійної діяльності мають зазначати інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи (п. 178.4 ст. 178 Кодексу).

При цьому, податкова декларація за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, подається самозайнятими особами, в тому числі фізичними особами – підприємцями до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розд. IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18
ст. 49 Кодексу).

Форма податкової декларації про майновий стан і доходи та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 із змінами і доповненнями.

Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування регламентується ст. 177 Кодексу.

Відповідно до п. 177.5 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені Кодексом для річного звітного податкового періоду (до 1 травня), в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб.

Пунктом 177.11 ст. 177 Кодексу визначено, що фізичні особи – підприємці подають річну податкову декларацію, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи, а також відомості про суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, нарахованого на доходи від підприємницької діяльності в розмірах, визначених відповідно до Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Згідно з п. 177.10 ст. 177 Кодексу фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через Електронний кабінет.

Облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями на загальній системі оподаткування  здійснюється відповідно до Типової форми.

Пунктом 5 розд. І Порядку встановлено, що у разі ведення обліку доходів і витрат в електронній формі засобами Електронного кабінету самозайнята особа зобов’язана отримати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, сформований кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг, включених до системи подання податкових документів в електронному вигляді. Після отримання самозайнятою особою кваліфікованого сертифіката відкритого ключа така особа здійснює операції з ведення обліку доходів і витрат відповідно до Кодексу безкоштовно.

Вхід до інформаційно-комунікаційної системи «Електронний кабінет» (далі – Електронний кабінет) здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через вебпортал ДПС (https://tax.gov.ua). Робота у приватній частині Електронний кабінет здійснюється після проходження користувачем електронної ідентифікації онлайн з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Меню «Облік доходів і витрат» приватної частини Електронного кабінету надає можливість платнику податків вести електронну форму обліку доходів і витрат (далі – Електронна форма обліку), де здійснюються записи щодо доходів та витрат за Типовою формою через режим «Облік доходів і витрат».

Електронна форма обліку зберігається протягом 3 років та платник податків може обрати для перегляду будь-який з минулих років.

З інформацією щодо ведення Електронної форми обліку можна ознайомитися в меню «Облік доходів і витрат» розділу «Допомога» Електронного кабінету.

Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа – підприємець перебуває на загальній системі оподаткування, то платник податку подає податкову декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами), з додатком Ф2, в якій для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності  заповнює Розділ 1, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності – Розділ 2 (подає до 01 травня року, що настає за звітним, та сплачує податок на доходи фізичних осіб та військовий збір до 1 серпня року, що настає за звітним).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлюються у главі 1
розділу XIV Кодексу.

Згідно з п. 296.1 ст. 296 Кодексу фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведуть облік у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів.

Облік доходів та витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

Наказом Міністерства фінансів України від 26.11.2020 № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579» з 01 січня 2021 року втратила чинність, зокрема, форма Книги обліку доходів та порядок її ведення, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579, та скасовано реєстрацію Книги обліку доходів у податкових органах.

Водночас зміни, запроваджені з 01.01.2021 Законом України від 14 липня  2020 року № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» щодо форми обліку доходів у довільній формі в паперовому вигляді (зошиті, журналі тощо) чи в електронному вигляді (в електронній таблиці у файлі Excel, Word тощо)), не скасовують обов'язку дотримуватися платниками єдиного податку першої – третьої груп (неплатниками ПДВ) вимог щодо ведення обліку доходів та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів та їх належне зберігання у відповідності до ст. 44 Кодексу.

Таким чином, фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність та одночасно провадить незалежну професійну діяльність, веде окремий облік доходів/витрат, отриманих/понесених від провадження незалежної професійної діяльності і підприємницької діяльності.

Водночас, фізична особа – підприємець не може здійснювати адвокатську діяльність, а до доходів, отриманих від провадження адвокатської діяльності,
не може бути застосовано спрощену систему оподаткування, обліку та звітності.

Крім того, якщо фізична особа – підприємець перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності платник податку подає дві податкові декларації:

декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859 (зі змінами), з додатком Ф2, для відображення доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності;

декларацію платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця,
за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578,
зі змінами, для відображення доходів, отриманих від підприємницької діяльності.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а згідно з п. 5 Закону № 2464 – особи, які провадять незалежну професійну діяльність.

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок для осіб,
які провадять незалежну професійну діяльність, нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком
на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Для фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Відповідно до частини п’ятої ст. 4 Закону № 2464 особи, зазначені у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе
єдиного внеску за умови взяття їх на облік фізичних осіб – підприємців
та провадження ними одного виду діяльності одночасно як осіб, зазначених у               пп. 4 і 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464.

Таким чином, особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність та одночасно перебуває на обліку як фізична особа – підприємець звільняється
від сплати за себе єдиного внеску як за особу, яка здійснює незалежну професійну діяльність, за умови здійснення одного виду діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 глави 3 розд. II Кодексу).