Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.10.2025 р. № 5283/ІПК/20-40-24-07-04

Головне управління ДПС у Харківській області (далі – ГУ ДПС) за результатами розгляду звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм податкового законодавства, яке надійшло в електронній формі через електронний кабінет, та керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами (далі – Кодекс), з урахуванням фактично викладених обставин, в межах компетенції повідомляє.

Платник у зверненні повідомив, що Підприємство на прифронтовій території виконує роботи по обстеженню зруйнованої будівельної інфраструктури для подальшого виконання проектних робіт по відбудові та авторському нагляду. Співробітники використовують власний транспорт для проїзду до місця виконання  договірних робіт, територіально об’єкти знаходяться як в м. Харків та і в області. Власний транспорт на балансі підприємства відсутній.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

         Чи являється компенсація витрат вартості паливно-мастильних матеріалів (далі – ПММ) працівникам, які використовують власний транспорт для виконання  таких договорів додатковим благом, та чи виникає у підприємства обов’язок нараховувати та сплачувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір на таку компенсацію вартості використаних  ПММ?

Згідно з підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Кодексу доходом з джерелом його походження з України є будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункт 163.1 статті 163 Кодексу).

Статтею 165 Кодексу визначено перелік доходів, які не включаються до розрахунку місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165 Кодексу, підпункту 3 і 4 пункту 170.13¹ статті 170 Кодексу та пункту 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас пунктом 164.2 статті 164 Кодексу визначено перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, зокрема:

дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 Кодексу), у вигляді зокрема:

вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (підпункт «а» підпункт 164.2.17 пункт 164.2 статті 164 Кодексу);

вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у підпункті 165.1.53 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об'єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними пунктом 164.5 статті 164 Кодексу (підпункт «е» підпункт 164.2.17 пункт 164.2 статті 164 Кодексу);

інші доходи, крім зазначених у статті 165 Кодексу (підпункт 164.2.20 пункт 164.2 статті 164 Кодексу).

Відповідно до пункту 164.5 статті 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К=100:(100–Сп), де К коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Відповідно до пункту 167.1 статті 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у підпункті 167.2 – 167.5 статті 167 Кодексу).

Також вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1 підпункт 1.2 пункт 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 1 підпункт 1.3 пункт 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 Кодексу та підпункту 1.4 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у підпункті 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в підпункті 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (підпункт 168.1.1 пункт 168.1 статті 168 Кодексу та підпункт 1.4 пункт 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент – для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні (підпункт «а» пункт 171.2 статті 171 Кодексу).

Враховуючи викладене, у разі якщо юридичною особою виплачується фізичній особі (працівнику) компенсація витрат ПММ, понесених таким працівником при використанні власного транспортного засобу для потреб Підприємства, то дохід у вигляді суми такої компенсації включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

Разом з тим дохід у вигляді вартості ПММ, яке належить Підприємству та надане ним своєму працівнику для виконання ним трудової функції з використанням власного транспортного засобу, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого працівника за умови документального підтвердження використання зазначеного транспортного засобу виключно для потреб Підприємства протягом робочого дня та виконання вимог підпункту «а» підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Кодексу. Якщо вказані умови та вимоги не дотримуються, то дохід у вигляді вартості ПММ включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як додаткове благо з відповідним оподаткуванням.

Водночас наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування доходів, отриманих фізичними особами – резидентами/нерезидентами з території України, можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.