Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2025 р. № 5296/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Приватної наукової установи «________» (далі – Інститут) щодо окремих питань оподаткування неприбуткових організацій, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.  

Згідно зі зверненням Інститут є приватною науковою установою, що здійснює діяльність, зокрема, відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26 листопада 2015 року № 848-VIII (зі змінами) (далі – Закон № 848) та у тому числі організує науково-педагогічну діяльність наукових працівників (надання освітніх послуг).

Як зазначено, відповідно до статуту Інституту така організація створюється у формі юридичної особи приватного права та є неприбутковою установою, яка з моменту державної реєстрації проводить наукову та науково-технічну діяльність, яка є основною діяльністю Інституту, та інші необхідні для одержання, поширення і застосування наукових знань види діяльності. Метою Інституту є організація та проведення наукової і науково-технічної діяльності, спрямованої на одержання нових знань, поширення і застосування знань про мир і право.

До основних напрямів діяльності Інституту відноситься надання наукових, освітніх, технічних, консультаційних, фасилітаційних послуг.

У зверненні Інституту розглядаються питання внесення такої організації до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

У зверненні Інституту поставлено таке запитання для отримання індивідуальної податкової консультації:

чи може приватна наукова установа, яка згідно із Законом № 848 та власним статутом визначає свій статус як неприбуткова організація, бути внесеною до Реєстру у разі передбачення у статуті такої організації, зокрема, науково-педагогічної діяльності наукових працівників із надання освітніх послуг на платній основі за умови використання доходу, отриманого від такої діяльності, на досягнення мети діяльності та статутних завдань приватної наукової установи?

Насамперед зазначимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1          ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів віднесено, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку організації та здійснення наукової діяльності, а також діяльності з надання освітніх послуг не належать до компетенції ДПС.

Водночас відповідно до пунктів 5.1 – 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку у сфері наукової і науково-технічної діяльності визначає Закон № 848, який створює умови для провадження наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку шляхом взаємодії освіти, науки, бізнесу та влади.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VIII «Про освіту» (зі змінами) (далі – Закон № 2145), який також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 п. 133.4            ст. 133 Кодексу;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Водночас пункт 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Перелік організацій, які можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, визначено п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» (зі змінами).

В загальному порядку обов’язковими умовами для організації у статусі неприбуткової є, зокрема, утворення та реєстрація в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації, використання своїх доходів (прибутків) виключно для фінансування видатків на своє утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами в межах профільного закону, а також заборона розподілу доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану           не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків,               не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначено             п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених              п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до підпунктів 133.4.3 та 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Щодо набуття науковою установою статусу неприбуткової організації повідомляємо таке.

Науковою (науково-дослідною, науково-технологічною, науково-технічною, науково-практичною) установою (далі – наукова установа) згідно з п. 16 ст. 1 Закону № 848 є юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.

Відповідно до частини першої ст. 7 Закону № 848 в Україні діють наукові установи державної, комунальної та приватної форм власності, які мають рівні права у здійсненні наукової, науково-технічної та інших видів діяльності.

Наукова установа діє на підставі статуту (положення) чи іншого установчого документа, що затверджуються в установленому порядку.

Наукова установа є юридичною особою та може мати статус неприбуткової організації.

Тобто Закон № 848 не встановлює статус наукових установ виключно як неприбуткових організацій.

Фінансове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності визначено ст. 48 Закону № 848.

Так, відповідно до частини першої ст. 48 Закону № 848 фінансове забезпечення наукової і науково-технічної діяльності в Україні здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів установ, організацій та підприємств, вітчизняних та іноземних замовників робіт, грантів, інших джерел, не заборонених законом.

Суб’єкт освітньої діяльності на підставі п. 27 частини першої ст. 1              Закону № 2145 визначається як фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація, громадське об’єднання), що провадить освітню діяльність.

Відповідно до частини першої ст. 79 Закону № 2145 одним із джерел фінансування суб’єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства може бути, зокрема, плата за надання освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів.

Слід наголосити, що не вважаються прибутком, як встановлено  частиною восьмою ст. 79 Закону № 2145, кошти, матеріальні та нематеріальні активи, що надходять закладам і установам освіти та науки у вигляді безповоротної фінансової допомоги, інших надходжень, добровільних пожертвувань юридичних і фізичних осіб, у тому числі нерезидентів, для провадження освітньої, наукової, оздоровчої, спортивної, культурної діяльності.

При цьому плата за надання суб’єктами освітньої діяльності освітніх та інших послуг відповідно до укладених договорів не зазначена у переліку доходів, що не вважаються прибутком.

Зауважимо, що у п. 6.2 статуту Інституту, доданого до звернення, передбачено, що діяльність такого Інституту провадиться за рахунок, зокрема, коштів від виконання наукових та науково-дослідних робіт та надання послуг, у тому числі наукових, консультаційних та освітніх, на договірних засадах. 

Тож надання освітніх послуг приватною науковою установою на комерційній основі суперечить сутності поняття неприбуткової організації, оскільки проведення комерційної діяльності має на меті отримання прибутку.

При цьому повідомляємо, що стосується діяльності громадських організацій як неприбуткових організацій, то відповідно до п. 2 частини другої ст. 21 Закону України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» (зі змінами) громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Тобто здійснення такої діяльності для громадських об’єднань у статусі неприбуткових організацій передбачено законодавчо, але за умов, що така діяльність є сумісною з основним видом діяльності такої організації в межах профільного законодавства, який має бути направлений для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних та інших інтересів, що в цілому є некомерційною діяльністю.

Отже, якщо статутом приватної наукової установи, створеної відповідно до Закону № 848, визначено можливість здійснення навчання шляхом надання освітніх послуг на платній основі, а також інші види діяльності, спрямовані на отримання прибутку, що прямо не передбачено профільним законодавством для таких організацій у статусі неприбуткових організацій, такій приватній науковій установі не може бути наданий статус неприбуткової організації із внесенням до Реєстру, оскільки це суперечить положенням п. 133.4 ст. 133 Кодексу.  

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).