Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.10.2025 р. № 5299/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п. 69.41 ст. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення
(…) (далі – Товариство) (…) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні, платник податків зазначив, що Товариство має намір укласти зі страховою компанією договір добровільного медичного страхування працівників, що відповідатиме вимогам п.п. 14.1.52¹ ст. 14 Кодексу для цілей застосування пільги з оподаткування. Під час дії договору можливі зміни в списках застрахованих осіб у зв’язку із звільненням працівників та приєднання до договору страхування нових працівників. Тобто період дії договору страхування буде діяти більше 366 днів, що відповідає вимогам п.п. 14.1.52¹
ст. 14 Кодексу, а для додатково включених чи виключених осіб складе менше року.

Платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи може Товариство застосувати норми п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2
ст. 164 Кодексу, а саме використовувати 30-відсоткову пільгу щодо нарахованої заробітної плати для додатково включених осіб при оподаткуванні їх доходів у вигляді страхових платежів, сплачених роботодавцем – резидентом на їх користь, якщо договір між Товариством і страховою компанією діє рік,
а працівники були приєднані до цього договору на термін менше 12 місяців?

2. Чи потрібно проводити коригування суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору, якщо до працівників, які були виключені з договору страхування у зв’язку зі звільненням, була застосована пільга відповідно до
п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу?

3. Чи потрібно зменшувати суму доходу працівника у зв’язку з поверненням сплаченого наперед страхового платежу за працівника, що був виключений з договору страхування?

4. Якщо сума страхового платежу за договором добровільного медичного страхування більше 30 відсотків нарахованої заробітної плати, оподаткуванню підлягає тільки сума перевищення чи вся сума страхового платежу?

5. Чи враховується натуральний коефіцієнт для розрахунку страхового платежу з метою порівняння з неоподатковуваною межею?

6. Коли виникає дохід: на дату початку дії поліса для працівника чи на дату оплати страхових внесків / платежів страховій компанії?

7. Якщо страховий платіж сплачується авансом за квартал або рік, то з якою сумою заробітної плати порівняння — нарахованою за місяць, квартал чи за рік?

8. Як при визначенні 30-відсоткової межі враховувати перехідні виплати,
а саме: відпускні та лікарняні? Наприклад, працівник йде у відпустку з 01.09.2025. При цьому місяць, у якому було здійснено нарахування і виплату доходу, - серпень 2025 року.

Відповідно до ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов’язаного з об’єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Законом України від 18 листопада 2021 року № 1909-IX «Про страхування» (далі – Закон № 1909) передбачено, зокрема, що страхувальник – це особа, яка уклала із страховиком договір страхування або є страхувальником відповідно до законодавства (п. 68 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

Застрахована особа – фізична особа, визначена страхувальником у договорі страхування, життя, здоров’я, працездатність та/або пенсійне забезпечення якої є об’єктом страхування за договором страхування (п. 15 частини першої ст. 1 Закону № 1909).

При цьому страхова премія (страховий платіж, страховий внесок) – це плата у грошовій формі за страхування, яку страхувальник зобов'язаний сплатити страховику згідно з договором страхування (частина перша ст. 1 Закону № 1909).

Згідно з частиною першою ст. 89 Закону № 1909 страхування здійснюється на підставі договору страхування, який укладається відповідно до загальних умов страхового продукту, якщо інше не визначено законодавством України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров'я у разі настання страхового випадку, пов'язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Підпунктом 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у
п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено п. 164.2
ст. 164 Кодексу, зокрема сума страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) за договорами добровільного медичного страхування сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати такому працівнику (п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Пунктом 167.1 ст. 167 Кодексу передбачено, що ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику(крім випадків, визначених у пп. 167.2-167.5 ст. 167 Кодексу).

Відповідно до п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу платниками військового збору є особи, визначені
п. 162.1 ст. 162 Кодексу.

Об’єктом оподаткування військовим збором, для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Згідно з п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу ставка військового збору для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного
п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому у
ст. 168 та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Щодо першого питання

Положення п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу застосовується до страхових внесків, сплачених за свій рахунок Товариством за найманих працівників згідно з договором добровільного медичного страхування, які відповідають вимогам, визначеним п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Тобто, якщо строк дії договору добровільного медичного страхування, укладеного між юридичною особою та страховою компанією, не змінюється (строк дії один рік), але зі списку працівників, на яких поширюється зазначений договір, виключаються працівники та на їх місце включаються нові працівники, то такі зміни не впливають на дію вказаного договору, а отже роботодавець має право застосовувати при оподаткуванні доходу у вигляді страхових внесків норми п.п. «в» п.п. 164.2.16 п. 164.2 ст. 164 Кодексу.

Щодо другого, третього та восьмого питань

Підпунктом 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу встановлені особливості віднесення доходів у вигляді заробітної плати до відповідних податкових періодів.

Так, якщо платник податку отримує доходи у вигляді заробітної плати за період її збереження згідно із законодавством, у тому числі за час відпустки або перебування платника податку на лікарняному, то з метою визначення граничної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, та в інших випадках їх оподаткування, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.

Порядок проведення перерахунку податку, перерахунок та обмеження податкової соціальної пільги встановлений пунктом 169.4 статті 169 Кодексу.

Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (п.п. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Таким чином, юридична особа як роботодавець (страхувальник) має право провести перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку (військового збору) за будь-який період та у будь-яких випадках, у тому числі у випадках віднесення лікарняних та відпускних до відповідних місяців, для визначення правильності оподаткування.

Щодо четвертого питання

Дохід у вигляді страхових внесків, що сплачуються роботодавцем – резидентом за свій рахунок за договорами добровільного медичного страхування платників податку в межах 30 відсотків нарахованої заробітної плати працівника не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку за умови, що безпосередньо договір добровільного медичного страхування відповідає вимогам, передбаченим п.п. 14.1.52¹ п. 14.1 ст. 14 Кодексу, зокрема, мінімальний строк дії договору один рік.

Разом з тим, якщо сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковується податком
на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

Щодо п’ятого питання

Відповідно до п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені, згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К=100:(100-Сп), де К – коефіцієнт, Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Враховуючи те, що дохід у вигляді страхових внесків нараховується юридичною особою у грошовій формі, то сума таких внесків оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором без урахування норм
п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

Щодо шостого та сьогомо питань

Для розрахунку 30 відс. граничної межі використовується заробітна плата, нарахована працівнику за місяць, у якому було фактично сплачено страховий платіж. При сплаті страхових внесків авансом, порівняння здійснюється всієї суми авансового внеску із сумою заробітної плати, яка нарахована тільки у місяці такої оплати.

Водночас зазначаємо, що кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться мова у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

______________________________________________________________                                                                                                         _____

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.