Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2025 р. № 5311/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податок), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Товариство без надання будь-яких документів проінформувало, що має намір стати власником об’єкту нерухомого майна, який зареєстрований як нежитлова                будівля – автомобільна стоянка. У реєстраційних документах  на об’єкт нерухомого майна не міститься інформації про площу автомобільної стоянки.

 У звернені Товариство зазначило, що на автомобільну стоянку не виготовлявся технічний паспорт і технічна інвентаризація не проводилась. По факту автомобільна стоянка є відкритою, відокремленою огорожею і  знаходиться на приватній земельній ділянці.

Товариство запитує чи є автомобільна стоянка об’єктом оподаткування та як визначити базу оподаткування, якщо в реєстраційних документах не визначено площу об’єкту нерухомості.

Оскільки до звернення не надані документи, які підтверджують права власності на об’єкти  нерухомого  майна  та  підтверджують кваліфікаційну  приналежності  будівель

згідно з Класифікатором будівель і споруд НК 018:2023 (далі – Класифікатор),  то ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо викладеного питання.

Порядок нарахування та сплати Податку врегульовано статтею 266 Кодексу.  Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в  тому числі його частка (підпункт  266.2.1 пункту 266.2 статті 266 Кодексу).

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування                         на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт                        (підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266 Кодексу).

Підпунктом «г» підпункту 14.1.129^-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що до  об’єктів нежитлової нерухомості відносяться гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки.

Отже в розумінні норм Кодексу  об’єкт нерухомого майна – гараж, машиномісце в паркінгу  та криті автомобільні стоянки  належить до об’єктів нежитлової нерухомості.

Криті автомобільні стоянки включені до класу 1242 «Будівлі гаражів» групи 124 «Будівлі транспорту та зв’язку» підрозділу 12 «Нежитлові будівлі» розділу 1 «Будівлі» а відкриті автостоянки включені до класу 2112 «Вулиці та інші дороги» групи 211 «Автомобільні дороги загального користування, вулиці та інші дороги» підрозділу 21 «Транспортна інфраструктура» розділу 2 «Інженерні споруди» Класифікатора.

Поділ на класифікаційні одиниці в межах розділів Класифікатора виконується перш за все відповідно до технічних характеристик споруд, які обумовлюються призначенням споруди (наприклад, офісні будівлі, дорожні споруди, водопровідні споруди, трубопроводи) (абзац 2 розділу 4 «Загальні положення» Класифікатора).

Відповідно до підпункту 13 пункту 4 Порядку проведення                                                      технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України                          від 12 травня 2023 року № 488 (далі – Порядок), до об’єктів нерухомого майна, які підлягають технічній інвентаризації та на які за результатами технічної інвентаризації виготовляються інвентаризаційні справи, матеріали технічної інвентаризації і технічні паспорти, належать інженерні споруди та лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

До інженерних споруд належать об’ємні, площинні або лінійні наземні, надземні або підземні споруди, що призначені для виробничих процесів різних видів, розміщення устаткування, матеріалів та виробів, тимчасового перебування і пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких та газоподібних продуктів, тощо                       (абзац двадцять дев’ять пункту 2 Порядку).

Визначення належності будівлі до того чи іншого класу будівель проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з врахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об’єкта нерухомості згідно з Класифікатором.

З метою  встановлення  належності об’єктів нерухомості до відповідного класу будівель за Класифікатором, Товариству доцільно звернутися до уповноваженого органу для отримання інформації щодо належності «автомобільної стоянки» до певного класу Класифікатора та включити отриману класифікацію до записів реєстру майнових прав.

Надання роз’яснень щодо положень Класифікатора та його ведення забезпечує Міністерство розвитку громад та територій України, Державна податкова служба                України не уповноважена на надання роз’яснень його положень.

У межах податкового регулювання кожен об’єкт оподаткування розглядається окремо.

Отже, у разі встановлення належності «автомобільної стоянки» до класу 1242 «Будівлі гаражів», то така автомобільна стоянка буде об’єктом оподаткування Податком, а у разі встановлення належності до класу 2112 «Вулиці та інші дороги» – не буде об’єктом оподаткування Податком.

При цьому зазначаємо, що визначення площі об’єкта нерухомості, у разі відсутності інформації у документах, що підтверджують право власності на об’єкт нерухомості,  може бути здійснено відповідно до документу, який є підставою виникнення права власності на об’єкт нерухомості або за результатами технічної інвентаризації на об’єкт нерухомого майна, проведеної відповідно до законодавства.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу II Кодексу).

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни / втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.