Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.10.2025 р. № 5328/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо справляння земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – Податки), керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство поінформувало, що має об’єкти нерухомого майна, в тому числі земельні ділянки, на які накладено арешт та передано в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі – Національне агентство «АРМА»).

Товариство просить надати роз’яснення щодо наявності у нього податкового обов’язку із справляння Податків за арештоване нерухоме майно, передане в управління Національному агентству «АРМА».

Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості та власники земельних ділянок (п.п. 266.1.1 п. 269.1 ст. 266 та пп. 269.1.1.1 п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу).

Кодексом визначено, що податкові зобов’язання з Податків обчислюються на підставі даних, визначених нормами п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 та п. 286.1 ст. 286 Кодексу (даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного земельного кадастру).

У постанові об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у господарських справах від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 суд дійшов висновку, що управління активами, здійснюване АРМА, не є тотожним або рівнозначним за правовим змістом праву власності.

При цьому, власник активу зберігає право власності активом і таким чином за ним зберігається податковий обов’язок, передбачений п.п. 266.1.1 п. 269.1 ст. 266 та пп. 269.1.1.1 п. 269.1.1 п. 269.1 ст. 269 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.